Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.10.2019 р. № 1085/К/10/26-15-33-18-12-ІПК

Головне управління ДПС у м. Києві, в порядку ст. 52 Податкового кодексу України, від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) розглянуло звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо оподаткування окремого виду доходу і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого встановлено, що платниками податку є, зокрема, фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Іноземні доходи - це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України, які є об'єктом оподаткування резидента (пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).

Дохід, отриманий з джерел за межами України, - це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, зокрема у вигляді дивідендів (пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Під час отримання доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ).

Порядок оподаткування іноземних доходів передбачено п. 170.11 ст. 170 ПКУ, пп. 170.11.1 якого визначено, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку -отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ, крім доходів, визначених підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 ПКУ.

Відповідно до пп. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставка податку на доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, встановлюється у половинному розмірі ставки, визначеної у п. 167.1 цієї статті.

Абзацом першим пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ встановлено, що у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Згідно з п. 13.3 ст. 13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою — резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.

Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа - резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.

Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Також доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі отримання платником податку -фізичною особою-резидентом іноземних доходів (дивідендів), їх сума підлягає оподаткуванню за ставкою податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9 відс. та військовим збором -1,5 відсотка.

При цьому, відповідно до п. 179.1 ст. 179 ПКУ платник податку зобов'язаний подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) до контролюючого органу, де перебуває на обліку, до 1 травня року, що настає за звітним (п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ), та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій ним податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

Порядок подання фізичними особами - платниками податку на доходи фізичних осіб (далі - платник податку) податкової декларації про майновий стан і доходи (далі — Декларація) встановлений ст. 179 ПКУ, згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.

Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі - Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177).

Відповідно пп. 4 п. 5 розд. III Інструкції у рядку 16 вказується сума податків, сплачених за кордоном, на яку платник податку має право зменшити суму річного податкового зобов'язання згідно з підпунктом 170.11.2 пункту 170.11 статті 170 розділу IV ПКУ, згідно з яким сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суми податку, обчисленої на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Разом з цим, відповідно до п. 3.2 ст. З ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Конвенція між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень (далі - Конвенція), ратифікована Верховною Радою України 13.09.1996, яка є чинною в українсько-естонських податкових відносинах з 24.12.1996, застосовується до осіб, які є резидентами одної або обох Договірних Держав (ст. 1 Конвенції). Критерії для визначення резиденції осіб, на яких поширюється Конвенція, зазначені у ст. 4 Конвенції.

Одним із видів податків, на які поширюється Конвенція, зокрема в Україні, є «прибутковий податок з громадян» (п. З ст. 2 Конвенції).

Пунктом 1 ст. 10 «Дивіденди» Конвенції визначено, що «дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі».

«Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивіденди, податок, що стягується, не повинен перевищувати:

a) 5 процентів загальної суми дивідендів, якщо право на дивіденди фактично має компанія (на відміну від товариства) і ця компанія є власником принаймні 25 процентів капіталу компанії, яка сплачує дивіденди;
 

b) 15 процентів загальної суми дивідендів у всіх інших випадках» (п. 2 ст. 10 Конвенції).

При цьому, згідно зі ст. З Конвенції для цілей цієї Конвенції, якщо із контексту не випливає інше, термін «особа» включає фізичну особу, компанію або будь-яке інше об’єднання осіб (пп. «с» п. 1);

термін «компанія» означає будь-яке корпоративне об’єднання або будь-яку організацію, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання (пп. «ґ» п. 1).

Таким чином, відповідно до зазначених положень ст. 10 Конвенції Естонія має право на оподаткування дивідендів, що виплачуються компанією - резидентом Естонії на користь учасника цієї компанії -фактичного власника дивідендів, який є резидентом України - фізичною особою, за ставкою податку, яка передбачена для відповідних виплат податковим законодавством Естонії, і розмір такої ставки не повинен перевищувати розмір ставки оподаткування, вказаної у пп. «б» п. 2 ст. 10 Конвенції.

Якщо фізична особа - резидент України отримує з Естонії дохід, з якого за законодавством цієї країни був утриманий відповідний податок, то відповідно до положень ст. 23 «Усунення подвійного оподаткування» Конвенції при визначенні податкових зобов’язань такої особи в Україні (в частині податку на доходи фізичних осіб) повинен враховуватись податок, сплачений в Естонії.

При цьому сума естонського податку не може перевищувати суму податку, розраховану відповідно до законодавства України.

Водночас, питання щодо перерахування коштів з банківських рахунків за кордоном на рахунки державного казначейства України знаходиться в правовому полі Національного Банку України.

Водночас повідомляємо, що згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.