Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.10.2019 р. № 1102/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку складання податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, за договором з постачання передбачено постачання шести найменувань (номенклатури) товарів/послуг.

На дату отримання постачальником попередньої (авансової) оплати у розмірі 60 відсотків всієї номенклатури товарів/послуг, передбачену договором, була складена податкова накладна (далі - ПН 1).

Надалі постачальником була здійснена поставка двох з шести найменувань товарів/послуг у повному обсязі, передбаченому договором (100 відсотків), та складено податкову накладну на різницю (40 відсотків) IV між кількістю відвантаженого товару і наданої послуги та кількістю, відображеною у ПН 1.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платив ки податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведег ня яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
 

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПКУ на дату виникнення податкоіих зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРП Я) у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПКУ).

При цьому у разі часткової попередньої оплати товарів різної номенклату ри платники податку (контрагенти за операцією) самостійно на підставі договорів та первинних (бухгалтерських) документів визначають, за який товар в межах договору здійснюється така попередня оплата.

Врегулювання питань господарських правовідносин між суб'єктами господарювання не належить до сфери компетенції Державної податкової служби України.

Таким чином, у ситуації, описаній у зверненні, на дату отримання попередньої (авансової) оплати постачальник зобов'язаний скласти податкову накладну на всю суму такої попередньої оплати, в якій визначити номенклатуру товарів у відповідності з умовами договору. Надалі на дату фактичного відвантаження (постачання) товарів/послуг постачальник повинен скласти податкову накладну на різницю між фактичною кількістю/вартістю таких поставлених товарів/послуг та кількістю (вартістю) таких товарів/послуг, які відображені у ПН 1 (на яку було здійснено попередню оплату).

Водночас повідомляємо, що надання індивідуальної податкової консультації не передбачає оцінки правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Відповідно до до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.