Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.11.2019 р. № 1254/6/99-00-04-04-03-15/ІПК

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо сплати земельного податку (далі — Податок), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є платником єдиного податку та власником нежилих приміщень в багатоповерховому будинку, що розташований на земельній ділянці, щодо якої у Товариства відсутні правовстановлюючі документи.

Товариство не надало інформації щодо суб’єкта, який є власником/балансоутримувачем будинку та здійснює управління будинком, у тому числі земельною ділянкою та запитує про наявність у нього обов’язку зі справляння Податку.

Позиція контролюючих органів щодо виникнення податкових зобов’язань з Податку після належного оформлення прав власності або користування земельною ділянкою, викладена в узагальнюючій податковій консультації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 № 602 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування платою за землю».

Кодекс визначає, що плата за землю справляється у двох формах — Податок із власників та постійних користувачів земельних ділянок (пп. 14.1.72 п. 4.1 ст. 14 Кодексу), а також орендної плати за надання у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Обов’язок із справляння (яке передбачає декларування та сплату зобов’язань) плати за землю, у тому числі й Податку, настає у власників земельних ділянок та/або землекористувачів з дня виникнення права власності або права користування земельними ділянками (п. 287.1 ст. 287 Кодексу),

Таким чином, у Товариства не виникає обов’язок з декларування Податку за земельну ділянку, право на яку Товариством не оформлено.

Разом з тим Товариство зможе скористатися, передбаченим пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу, правом на звільнення від сплати Податку, виключно у разі набуття ним індивідуального права власності на земельну ділянку, проте Товариству відповідно до положень Земельного і Цивільного кодексів України необхідно врегулювати із суб’єктом, який є власником/балансоутримувачем будинку та здійснює управління будинком, порядок нарахування та внесення плати за земельну ділянку, щодо якої у нього відсутнє відповідне право.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).