Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.11.2019 р. № 1245/6/99-00-04-02-06-15/ІПК

З урахуванням пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби України» Державна податкова служба України, відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула звернення Товариства щодо запиту Товариства на отримання індивідуальної податкової консультації щодо застосування норм Кодексу та Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробі» та пального» (далі — Закон № 481) та, в межах компетенції, повідомляє.

Товариство просить надати роз’яснення з питань щодо необхідності отримання ліцензії на зберігання пального у баках транспортних засобів підприємства та отримання ліцензій на зберігання спирту етилового на території підприємства та сплати акцизного податку на зберігання та використання для власних цілей спирту етилового.

Товариство закуповує пальне у інших суб’єктів господарювання, використовується та зберігається воно виключно у баках транспортних засобів, що належать нашому підприємству.

У зв’язку з вищенаведеним Товариство просить:

1. Підтвердити позицію, викладену в листі ДФС, що бак транспортного засобу не є акцизним складом в розумінні Кодексу.

2. Надати роз’яснення з таких питань:

2.1. Чи потрібно отримувати Товариству ліцензію на право зберігання пального виключно у баках транспортних засобів?

2.2. Якщо так, то які документи (просимо вказати точний перелік) необхідно для цього надати?
Товариство закуповує етиловий спирт для використання у поліграфічній промисловості та зберігає його у діжці (об’ємом до 200 л) на території підприємства.

3. Товариство просить надати роз’яснення з таких питань:

3.1. Чи необхідно отримати ліцензію на зберігання та/або використання для власних цілей підприємства спирту етилового?

3.2. Чи необхідно сплачувати акцизний податок за зберігання та/або використання для власних цілей спирту етилового?

Щодо питань 1-2.

Нормами підпунктів 14.1.6 та 14.1.6 1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначені терміни акцизних складів та акцизних складів пересувних.

Для пального:

акцизний склад — це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (пп. «б») пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

акцизний склад пересувний — це транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне на митній території України (пп. 14.1.6 п.14.1. ст. 14 Кодексу).

Згідно з підпунктом «г» підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої не є акцизним складом.

З огляду на викладене паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі, з якого пальне потрапляє у двигун та використовується виключно для роботи двигуна — не є акцизним складом (акцизним складом пересувним).

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Закону № 481, зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до ст. 1 Закону № 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Зберігання пального — діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

— підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
— підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

— суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального, місцях роздрібної торгівлі пальним або місцях оптової торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Зберігання пального виключно в паливних баках транспортних засобів не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального, оскільки дані резервуари не являються нерухомим майном та не мають чіткої прив’язки до місця (території) згідно з Законом № 481.

Щодо питання 3.

Нормами Закону № 481 не передбачено отримання ліцензії на право зберігання та /або використання для власних цілей підприємств спирту етилового.

Разом з цим статтею 1 Закону № 481 встановлено, що місце зберігання — місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного реєстру.

Єдиний реєстр — перелік місць зберігання, який ведеться органами Державної фіскальної служби України і містить визначені Законом № 481 відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Отже спирт зберігається його власником в місцях зберігання спирту, внесених до Єдиного реєстру за його заявою.

Відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема, особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка реалізує пальне або спирт етиловий.

Реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI Кодексу — будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного.

Поняття «реалізація спирту етилового» застосовується виключно для суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва спирту етилового (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, якщо Товариство не здійснює виробництво спирту етилового або виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального, в нього відсутній обов’язок щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.