Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.10.2019 р. № 1120/6/99-00-04-04-03-15/ІПК

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (далі — Податок), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що тимчасово зберігає відходи різних класів небезпечності, які утворюються в результаті провадження ним господарської діяльності у сфері організації перевезення вантажів залізничним транспортом і ремонту рухомого складу та на підставі укладених договорів з передачі для утилізації або розміщення (захоронення) таких відходів з Приватним підприємством (м. Черкаси) та Міським комунальним підприємством (м. Волноваха), які уповноважені на виконання робіт з поводження з відходами відповідного класу небезпеки в межах визначених дозвільними документами територій.

Оскільки діяльність Товариства із тимчасового зберігання відходів різних класів небезпечності не відповідає критеріям діяльності з розміщення відходів (п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), то Товариство запитує про виникнення у нього податкових зобов’язань з Податку.

Кодексом передбачено звільнення від оподаткування Податком суб’єктів, які розміщують на власних територіях (об’єктах) відходи, що утворилися від їх господарської діяльності виключно як вторинну сировину (п. 240.5 ст. 240 Кодексу).

Для забезпечення вимог п. 240.5 ст. 240 Кодексу, суб’єктам, у тому числі Товариству, необхідно облаштувати спеціально відведені місця для тимчасового розміщення відходів та запровадити належний облік відходів різних класів небезпечності для виконання договірних зобов’язань із спеціалізованими підприємствами із утилізації або розміщення (захоронення) відходів.

Таким чином Товариство у разі тимчасового зберігання на власній території відходів різних класів небезпечності, звільняється від справляння Податку на підставі договорів, укладених із суб’єктами, які мають необхідні дозвільні документи для утилізації або розміщення (захоронення) відходів, уповноважених на провадження господарської діяльності на території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої належить територія виникнення відходів Товариства.

З огляду на викладене, суб’єкти господарювання, що розміщують на власних територіях (об’єктах) відходи, що утворилися від їх господарської діяльності виключно як вторинну сировину не є платниками Податку при дотриманні вище зазначених умов.

Разом з тим порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, визначено ст. 43 Кодексу.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).