Офіс великих платників податків ДПС розглянув лист______(код ЄДРПОУ
____) (далі — Товариство) від_____№______(вх.№_____від_____), та керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі — Кодекс) повідомляє.
У зверненні Товариство (основний вид діяльності — оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів) поінформувало, що придбаває, зберігає на своїх складах та здійснює подальшу реалізацію очищувачів паливної та інших систем автомобілів, антидетонаторів, розморожувачів дизельного пального, які мають коди УКТ ЗЕД, які відносяться до пального.
Реалізація перелічених товарів здійснюється у дрібній розфасовці (ємностях до 2 л) через мережу філій Товариства.
Водночас Товариство повідомляє, що перелічені товари придбаваються та реалізуються у споживчій тарі до 5 літрів.
Торгівля або відвантаження здійснюється через магазини філій чи безпосередньо зі своїх складів (не через паливороздавальну колонку АЗС).
З урахуванням викладеного, Товариство цікавиться щодо необхідності отримання ліцензії на зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним у споживчій тарі до 5 літрів включно.
Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі — Закон № 2628) внесено зміни до Кодексу, які набули чинності з 1 липня 2019 року, зокрема в частині визначення терміну "реалізація пального".
Так, відповідно до пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 Кодексу реалізацією пального для цілей розділу VI Кодексу не вважаються операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.
Тобто, відповідно до внесених Законом № 2628 змін, суб'єкт господарювання, який здійснює лише операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) на митній території України придбаного пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), тобто не є виробником (пакувальником, перепакувальником тощо) цього пального, з 01 липня 2019 року не є платником акцизного податку з реалізації пального.
Законом № 2628 внесено зміни до Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон № 481), згідно з якими з 01 липня 2019 року запроваджено ліцензування діяльності суб'єктів господарювання всіх форм власності, які здійснюють, зокрема виробництво, зберігання, оптову чи роздрібну торгівлю пальним.
Згідно із ст.1 Закону № 481 термін "пальне" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Кодексі.
Відповідно до пп.14.1.141і п.14.1 ст.14 Кодексу до пального відносять нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.
Відповідно до ст.1 Закону № 481 оптова торгівля пальним — це діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.
Місцем оптової торгівлі пальним є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.
Відповідно до ст.1 Закону № 481 роздрібна торгівля пальним — це діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.
Місцем роздрібної торгівлі пальним є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.
Відповідно до ст.1 Закону № 481 зберігання пального — це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Місцем зберігання пального є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
Відповідно до частини першої ст.15 Закону № 481 оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним — одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання (частина восьма ст. 15 Закону № 481).
Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (частина шістнадцята ст.15 Закону №481).
Згідно з частиною дев'ятнадцятою ст.15 Закону №481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
— підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
— підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
— суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Інших виключень щодо отримання суб'єктами господарювання ліцензій на право зберігання пального норми Закону № 481 не містять.
Враховуючи те, що Закон № 481 не дає визначення «реалізації пального» та керуючись пп.14.1.2012 п.14.1 ст.14 Кодексу, суб’єкти господарювання можуть здійснювати операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) на митній території України пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації пального його виробниками, без отримання ліцензій відповідно до вимог Закону № 481.
Ліцензія на право зберігання пального отримується на місце/територію, що використовується для зберігання пального (складське приміщення).
Ліцензія на право зберігання пального отримується на кожне місце зберігання пального.
Споруди та/або обладнання, та/або ємності, які використовуються для зберігання пального, можуть належати як на праві власності, так і користування.
Також, Законом № 481 не встановлено окремих застережень щодо місткості, розміщення, характеристик обладнання та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |