Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.11.2019 р. № 1236/6/99-00-04-02-06-15/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) розглянула лист Товариства стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства з питань акцизного податку, та надає відповіді на порушені у зверненні питання.

У своєму листі Товариство зазначає, що здійснює діяльність з паливозабезпечення авіаційних перевезень і робіт у міжнародному аеропорту. Технологічний процес надання послуг передбачає наступні етапи:

— приймання авіаційного палива із залізних цистерн за кількістю та якістю з проведенням відповідного вхідного лабораторного контролю та його злив до резервуарів РВС — 1000 на складі ПММ;

— зберігання авіаційного палива у резервуарах РВС — 1000 на склад ПММ з проведенням періодичних лабораторних іспитів, як власного, так і інших підприємств, яке передано на відповідальне зберігання;

— наповнення на пункті наливу на складі ПММ власних аеродромних паливозаправників або паливозаправників підприємств — зберігачів. Для забезпечення заправки повітряних суден на пероні аеропорту Товариство використовує 3 одиниці аеродромних паливозаправника ПЗ - 22

Безпосередньо на пероні аеропорту авіатехнік ПММ проводить контроль якості авіаційного палива;

— заправлення аеродромними паливозаправниками ПЗ-22 Товариства повітряних суден (ПС) на пероні та місцях стоянки міжнародного аеропорту за вимогою. При цьому обсяг заправки залежить як від технічних характеристик ПС, так і від напрямку та маршруту слідування і може коливатись від 0,5 до 17 т авіаційного палива. Після чого аеродромний паливозаправник ПЗ-22 слідує на склад ПММ для наповнення авіаційним паливом.

З урахуванням викладеного, Товариство цікавлять наступні питання:

1. Чи є обов’язковим встановлення витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників з автоматичною електронною передачею інформації у аеродромних паливозаправниках?

2. Як вести облік витрат палива для реактивних двигунів на пункт палив та залишків у резервуарах на складі ПММ при наповненні аеродромних паливозаправників для подальшої заправки ПС? А саме, яі відображати витрати та видачу авіапалива з резервуарів РВС-1000, хоча воно залишається у власності Товариства до моменту заправлення ПС та зберігається у аеродромних паливозаправниках на пероні, а не в резервуарах складу ПММ?

3. Як будуть відображатися операції при переміщенні палива з одного паливозаправника в інший в разі ремонту, проведення технологічних робіт, зачищення та інших екстрених, нештатних ситуацій з метою забезпечення заправки ПС?

До запитання 1.

Законом України від 23.11.2018 № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» до Кодексу внесено зміни, згідно з якими починаючи з 01.07.2019 р. поняття акцизного складу при здійсненні операцій з пальним викладено у новій редакції, а саме: акцизний склад — це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Також з 01.07.2019 року введено в дію визначення терміну акцизного складу пересувного. Відповідно до пп. 14.1.6 1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад пересувний — це транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому перемішується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, ще переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

У своєму листі Товариство зазначає, що здійснює наповнення на пункті наливу на складі ПММ власних аеродромних паливозаправників або паливозаправників підприємств - зберігачів та потім з них відбувається заправлення повітряних суден на пероні міжнародного аеропорту.

Також Товариством зазначається, що у транспортному засобі можуть зберігатись залишки пального після заправлення повітряних суден. Тобто, фактично у Товариства відбувається переміщення транспортним засобом митною територією України пального, що реалізується та/або його зберігання у такому транспортному засобі.

З врахуванням вищенаведеного, паливозаправник при здійсненні зазначених операцій набуває статусу акцизного складу пересувного. Відповідно до четвертого абзацу пп. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Кодексу, транспортні засоби що використовуються лише для переміщення на митнії території України пального або спирту етилового, не облаштовуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

До запитань 2 та 3.

Згідно з вимогами підпункту 230.1.3. пункту 230.1 статті 230 Кодексу розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі — обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаютьсю до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:

— обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;

— добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;

— добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих е Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адмініструванню реалізації пального та спирту етилового.

Фактичні показники витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15° С, крім показників паливороздавальних колонок та/або оливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів-лічильників.

Під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника визначення даних про обсяги залишків пального та обсяги обігу пального здійснюється у мірах повної місткості, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства, та/або за допомогою рулетки та метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства.

Застосування такого способу вимірювання може здійснюватися не більше 20 календарних днів поспіль (для акцизних складів, які є місцями роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, — не більше 15 календарних днів поспіль) та не більше чотирьох разів протягом календарного року.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв'язку у формі електронних документів, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника — заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).

З метою забезпечення зазначених вимог Кодексу Кабінетом Міністрів України постановою від 22 листопада 2017 р. № 891 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів (далі — Порядок).

Пунктом 5 цього Порядку визначено дані, що повинні містити електронні документи для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального в резервуарі (далі — Реєстр), які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу.

Відповідно до п. 7 Порядку електронні документи для наповнення Реєстру формуються розпорядниками акцизних складів за місцем розташування акцизного складу у такому порядку:

1) інформація, зазначена в підпунктах 1 - 4, 6 - 10 пункту 5 цього Порядку, вноситься до електронних документів для наповнення Реєстру інформацією про відповідальних осіб розпорядників акцизних складів шляхом ручного вводу даних;

2) інформація зазначена в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, вноситься до електронних документів для наповнення Реєстру:
автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів та рівнемірів, починаючи з граничних строків, зазначених у пунктах 12 і 27 підрозділу розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, для обов'язкового обладнання акцизних складів рівнемірами та витратомірами;

відповідальною особою розпорядника акцизного складу — під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра або витратоміра, а також у період з 1 червня 2019 р. до граничних строків, передбачених в пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, для обов'язкового обладнання акцизних складів витратомірами та рівнемірами.

Відповідно до пунктів 3, 12 Порядку Міністерством Фінансів України наказом від 27.11.2018 № 944 затверджено формат даних, структура Реєстру та форма електронних документів для наповнення Реєстру (довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри та довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального) Пунктом 3 розділу II Формату даних та структура Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального в резервуарі передбачено подання Довідок окремо щодо кожного акцизного складу пального.

Тобто, з врахуванням вищенаведеного, електронні документи для наповнення Реєстру формуються та надсилаються до Реєстру виключно у розрізі акцизних складів.

Згідно з вимогами пункту 231.1. статті 231 Кодексу платник податку зобов'язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального або спирту етилового, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах встановлених статтею 229 цього Кодексу; втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини пов'язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального або спирту етилового, а також при здійсненні операцій, які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування.

Згідно з абзацом першим пункту 231.3 статті 231 Кодексу акцизна накладна складається платником податку в день ввезення на митну територій України пального або спирту етилового чи в день реалізації пального або спирту етилового при кожній повній або частковій операції з реалізації пального або спирту етилового.

Відповідно до частини 2 підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті ІV Кодексу реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу — це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

— до акцизного складу;

— до акцизного складу пересувного;

— для власного споживання чи промислової переробки;

— будь-яким іншим особам.

Згідно з положеннями абзацу 7 пункту 231.3 статті 231 Кодексу, особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов'язана скласти акцизну накладну в двох примірниках у разі реалізації пального або спирту етилового:

а) з акцизного складу до іншого акцизного складу, в тому числі через трубопровід або з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий;

б) з акцизного складу до акцизного складу пересувного;

в) з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного;

г) з акцизного складу пересувного до акцизного складу.

Особа, яка склала акцизну накладну в двох примірниках, зобов'язана зареєструвати перший примірник такої акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а другий примірник такої акцизної накладної в день її складання надіслати розпоряднику акцизного складу — отримувачу пального або спирту етилового.

Розпорядник акцизного складу / розпорядник акцизного складу пересувного — отримувач пального або спирту етилового зобов'язаний зареєструвати другий примірник такої акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних після реєстрації першого примірника такої акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отримання пального або спирту етилового на акцизний склад / акцизний склад пересувний.

Якщо платник податку одночасно є особою, яка реалізує та отримує пальне або спирт етиловий, складання та реєстрація акцизних накладних у двох примірниках здійснюються у встановленому цим пунктом порядку для складання та реєстрації акцизних накладних у двох примірниках.

Терміни реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних встановлені пунктом 231.6 статті 231 Кодексу.
Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262 (далі — Порядок).

Відповідно до пункту 10 Порядку в акцизних накладних, складених на операції з ознаками щодо умов оподаткування "З" (ввезених на митну територію України або вироблених в Україні бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, що оподатковуються на умовах, встановлених пунктом 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу, за ставкою акцизного податку, визначеною підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу, без застосування підвищувального коефіцієнта 10), зазначаються серія та номер податкового векселя, виданого до отримання або ввезення на митну територію України бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів.

В акцизних накладних, складених під час здійснення реалізації бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, що оподатковуються на умовах, встановлених пунктом 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу, за ставкою акцизного податку, визначеною підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу, без застосування підвищувального коефіцієнта 10, до акцизного складу пересувного, з якого суб'єкти господарювання, що здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, заправляють повітряні судна, в реквізитах, передбачених для отримувача пального, заносяться реквізити такого суб'єкта господарювання, який здійснюватиме заправлення повітряних суден з такого акцизного складу пересувного.

З врахуванням вищенаведеного, Товариство у разі відвантаження палива з резервуару до паливозаправника повинно відобразити обсяги його відвантаження у Довідці про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального, які надсилаються до Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, скласти акцизну накладну на операцію з фізичної передачі пального з акцизного складу до акцизного складу пересувного у 2-х примірниках та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних у терміни визначені пунктом 231.6 статті 231 Кодексу. У разі переміщення палива з одного паливозаправника до іншого паливозаправника, тобто з одного акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного суб’єкт господарювання, що здійснює авіапаливозабезпечення, складає акцизну накладну з урахуванням особливостей передбачених пунктом 10 Порядку.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.