Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.11.2019 р. № 1277/6/99-00-05-04-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо надання податкової консультації та в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) повідомляє.

Чи потрібно фізичній особі - підприємцю, у разі перевищення у календарному році доходу понад 1,0 млн грн, застосовувати реєстратор розрахункових операцій (далі — РРО), якщо розрахунки за продані товари (надані послуги) здійснюються лише шляхом перерахування грошових коштів з банківського рахунку платника на банківський рахунок фізичної особи - підприємця?

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівков ії формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу України (далі — Кодекс), не допускається.

Так, ст. 3 Закону № 265 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу:

— проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

— видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно п. 296.10 ст. 296 Кодексу РРО не застосовуються платниками єдиного податку:

— першої групи;

— другої - четвертої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно гід обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1,0 млн гривень.

У разі перевищення у календарному році обсягу доходу понад 1,0 млн грн застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.

Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Враховуючи викладене, фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку другої та третьої груп, які в календарному році перевищили обсяг доходу 1 млн грн, зобов’язані з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати РРО.

Водночас, у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки, РРО не застосовується.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.