Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.11.2019 р. № 1218/6/99-00-04-07-03-15/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула звернення Громадської організації від № (вх. ДПС № від ), щодо практичного застосування норм законодавства з питання нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі  — єдиний внесок) та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовано Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі  — Закон № 2464).

Пунктом 1 ст. 2 Закону № 2464 встановлено, що його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної з збором та веденням обліку єдиного внеску.

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом, або в частині, що не суперечить Закону № 2464.

Застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. З частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Пунктом 3 ст. 1 Закону № 2464 визначено, що застрахована особа —  фізична особа, яка відповідно до законодавства   підлягає
загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Страхувальники — роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 ст. 1 Закону № 2464).

Платники єдиного внеску зобов’язані подавати звітність з єдиного внеску за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, які визначені законодавством (п. 4 частина 2 ст. 6 Закону № 2464).

Водночас, Законом України від 22 березня 2012 року № 4572 «Про громадські об’єднання» (далі  — Закон № 4572) визначено правові та організаційні засади реалізації права на свободу об’єднання, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об’єднань.

Громадське об’єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу.

Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку (п. 5 ст. 1 Закону № 4572).

Протокол установчих зборів громадського об’єднання має містити відомості, зокрема рішення про утворення громадського об’єднання із зазначенням мети (цілей) його діяльності, затвердження Статуту громадського об’єднання, утворення (обрання) керівника, органів управління громадського об’єднання відповідно до затвердженого Статуту (п. 2 ст. 9 Закону № 4572).

Громадське об’єднання, зареєстроване як юридична особа, діє на основі Статуту.

У Статуті зазначаються, зокрема найменування об’єднання, мети (цілі) та напрями його діяльності, порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об’єднанні, права та обов’язки його членів (учасників), повноваження керівника, джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об’єднання (п. 1 ст. 1 Закону № 4572).

З огляду на викладене, голова громадського об’єднання є застрахованою фізичною особою, а страхувальником  — громадське об’єднання.

Особливості подання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску передбачено Порядком формування та подання страхувальниками Звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі  — Звіт), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі  — Інструкція № 435).

Пунктом 1 розділу III Інструкції № 435 визначено, зокрема, що страхувальники, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно  правового договору, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних, осіб та громадських формувань), у частині подання Звіту за таких осіб зобов’язані формувати та подавати до органів доходів і зборів Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.

Звітним періодом є календарний місяць.

Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів подається за формою № Д4 згідно з додатком 4 до Порядку № 435.

Пунктом 2 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, встановлено, що для платників, визначених пп. 2 п. 1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону № 2464 у розмірі 22 відсотків на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи.

Отже, якщо голова громадського об’єднання є посадовою особою цього об’єднання, то таке громадське об’єднання зобов’язане подавати звітність з єдиного внеску у строки, порядку та за формою, які визначені законодавством.

При цьому, якщо відсутня база нарахування єдиного внеску — нарахування і сплата єдиного внеску не провадяться.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.