Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.11.2019 р. № 1164/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування послуг з міжнародного авіаційного перевезення, що надаються компанією-нерезидентом, представництво якої офіційно зареєстроване на митній території України, є платником ПДВ та здійснює на території України продаж квитків на такі міжнародні перевезення, і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляємо.

Відповідно до Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про  зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями, іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України.

Представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності — установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження.

Згідно статті 95 Цивільного кодексу України представництво з відокремленим підрозділом головної компанії - нерезидента і не є юридичною особою.

Представництво може наділятися майном юридичної особи, що її створила.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктом 2 пункту 180.1 статті 180 розділу V ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування ПДВ платником податку є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Згідно з підпунктом «г» підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ постійне представництво є особою для цілей розділу V ПКУ:

Постійне представництво — постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема:

— місце управління;

— філія;

— офіс;

— фабрика;

— майстерня;

— установка або споруда для розвідки природних ресурсів;

— шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів;

— склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер (підпункт 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 розділу ПКУ).

Отже, якщо нерезидент здійснює операції з постачання послуг на митнії території України через постійне представництво, яке згідно з вимогами розділу V ПКУ зареєстроване на території України як платник ПДВ, то обов'язок щодо нарахування і сплати ПДВ до бюджету за операціями з постачання таким нерезидентом послуг, місцем постачання яких визначена митна територія України, покладається на таке постійне представництва нерезидента.

Відповідно до підпунктів «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Пунктом 186.4 статті 186 ПКУ визначено, що місцем постачання послуг (у тому числі і послуг з перевезення) є місце реєстрації постачальника.

Таким чином, послуги з перевезення, що надаються перевізником - нерезидентом, який здійснює свою господарську діяльність на території України через постійне представництво, зареєстроване на території України як платник ПДВ, підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах. 

Нарахування податкових зобов’язань за операціями і постачання таких послуг здійснюється таким представництвом - платником ПДВ.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 191 ПКУ операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою.

При цьому міжнародним перевезенням вважається перевезення, що здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Під єдиним міжнародним перевізним документом маються на увазі документи, складені мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту.

Як зазначено у зверненні, постійне представництво нерезидента-авіаперевізника, зареєстроване на території України як платник ПДВ, здійснює на території України продаж квитків на міжнародні авіаперевезення.

Приймаючи до уваги вищезазначене та те, що квиток (проїзний документ) є договором на перевезення, що укладається між пасажиром і відповідним перевізником, операції нерезидента з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів, які здійснюються на митній території України нерезидентом через його постійне представництво, що зареєстроване на території України як платник ПДВ, відповідно до підпункту «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПКУ оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою (за умови, що такий квиток (проїзний документ) є єдиним міжнародним перевізним документом).

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.