Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.11.2019 р. № 1355/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій з отримання коштів грантів, які надаються українським організаціям - бенефіціарам грантів Європейського співтовариства з атомної енергії (далі — Євроатом), представленого Європейською Комісією, за міжнародною програмою наукових досліджень та навчання Євроатому, яка доповнює Програму досліджень і інновацій Європейського Союзу Горизонт 2020 (далі — грантові угоди), та, керуючись статтею 52 розділу П Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненнях, платник ПДВ — бенефіціар у рамках грантових угод отримує від Європейського Союзу грантові кошти для покриття частини своїх витрат за проектами.

Участь України у цій програмі регламентована Угодою між Урядом України та Європейським співтовариством з атомної енергії про наукову і технологічну співпрацю та асоційовану участь України у Програмі наукових досліджень та навчання Євроатом (2014 - 2018), ратифікованою Законом України 22 вересня 2016 року № 1542-VIII (далі — Угода).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Статтею 3 розділу І ПКУ визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. При цьому, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до пунктів 30.1 - 30.4 статті 30 розділу І ПКУ податкова пільга — це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 статті 30 розділу І ПКУ.

Відповідно до підпункту 5.3.3 пункту 5.3 статті 5 грантових угод гранти не мають приносити прибуток та відповідно до пункту 26.1 статті 26 грантових згод результати належать бенефіціару, який їх створює.

При цьому під результатом розуміється будь-який (матеріальний або нематеріальний) результат дії, такий як дані, знання або інформація — незалежно від його форми або характеру, від того, чи можна його захистити, чи ні, — який створюється під час виконання дій, а також будь-які права з ним пов’язані, включно з правами на інтелектуальну власність.

Таким чином, отримані платником ПДВ - бенефіціаром від Європейського Союзу кошти грантів не є компенсацією за поставлені ним товари, роботи, послуги та надаються на безповоротній основі для часткового фінансування проектів у вигляді відшкодування витрат такого платника.

Правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку у сфері наукової і науково-технічної діяльності визначено Законом України від 26 листопада 2015 року № 848-VIII «Про наукову і науково-технічну діяльність» (далі — Закон № 848).

Відповідно до пункту 5 статті 1 Закону № 848 грант — це фінансові чи інші ресурси, надані на безоплатній і безповоротній основі державою, юридичними, фізичними особами, у тому числі іноземними, та (або) міжнародними організаціями для розвитку матеріально-технічної бази для провадження наукової і науково-технічної діяльності, проведення конкретних фундаментальних та (або) прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, зокрема на оплату праці наукових (науково-педагогічних) працівників у рамках їх виконання, за напрямами і на умовах, визначених надавачами гранту.

Крім того, згідно з пунктом 6 Додатку 1 до Угоди Україна буде вживати всіх необхідних заходів, у міру необхідності, щоб гарантувати, що товари і послуги, придбані в Україні або імпортовані в Україну, які фінансуються відповідно до грантових договорів або контрактів, укладених для реалізації заходів у рамках Угоди від 27.06.2016, звільняються від митних зборів, імпортних мит та інших податкових платежів, у тому числі ПДВ, які застосовуються в Україні.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпунктів «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Постачання послуг — будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Постачання товарів — будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Таким чином, у зв’язку з тим, що операція з надання/отримання платником безповоротної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ. За операціями, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, Звіт про суми податкових пільг не подається.

Враховуючи викладене, у розглянутій у зверненні ситуації операція із отримання платником безпосередньо грантових коштів на безповоротній основі на власний банківський рахунок не є об’єктом оподаткування ПДВ та у податковій звітності з ПДВ не відображається, оскільки, як вказано у зверненні, такі кошти не є оплатою вартості товарів/послуг. За операціями, які не є об'єктом оподаткування ПДВ, Звіт про суми податкових пільг не подається.

Водночас слід зазначити, що статтею 36 розділу І ПКУ встановлено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.