Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ОФІС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ДПС

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.11.2019 р. № 1330/ІПК/28-10-30-02-11

Офіс великих платників податків ДПС розглянув лист щодо оподаткування платежів, що сплачуються на користь нерезидента за послуги хостингу і забезпечення програмним забезпеченням

Як визначено у запиті, платником укладенні наступні договори:

«щодо надання нерезидентом послуг управління хмарним сховищем даних та хостингом, хостинг серверу електронної пошти та онлайн доступу до серверів виконавця»;

«ліцензійна угода про програмне забезпечення, згідно умов якої, нерезидент 1) повинен налаштувати конфігурацію та/або адаптувати програмне забезпечення відповідно до специфікації програмного забезпечення, та надати його ліцензіату згідно з умовами цієї угоди;

2) надавати ліцензіату послуги підтримки програмного забезпечення протягом періоду підписки на умовах визначених цією угодою».

Платник запитує, чи відносяться вказані послуги нерезидентів до визначення компенсації вартості наданих послуг відповідно до абз. "й" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, чи є винагорода, що сплачується нерезидентам-постачальникам послуг доходами, отриманими, із джерелом їх походження з України, та чи підлягають вони оподаткуванню при їх виплаті.

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначено п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

До таких доходів нерезидента не включаються доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (пп. "й" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Згідно з пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу у разі здійснення резидентом або постійним представництвом нерезидента на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-якої виплати з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримується податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою у розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, роялті вважається будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

— як винагорода за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");

— за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, які втілені в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання;

— за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

— за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України.

Тобто, платіж за програмний продукт, який функціонально призначений для використання у власній господарській діяльності (без переходу права власності на нього), без права передавати, тиражувати, відчужувати і здавати в найм третім особам (тобто для використання "кінцевим споживачем"), для цілей оподаткування не вважається роялті.

Водночас, відповідно до пп. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 Кодексу інжиніринг — надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов'язаних із такими послугами (роботами).

Таким чином, дохід нерезидента у вигляді винагороди за використання комп'ютерної програми (умови використання обмежені функціональним  призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання), у тому числі компенсація вартості послуг з обслуговування такого програмного продукту, якщо такі послуги не підпадають під визначення «роялті» або «інжиніринг», не є об'єктом оподаткування згідно із пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

При цьому, поняття «постачальник хостингових послуг» наведено у ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.93 р. № 3792-XII. Ним вважається особа, яка надає власникам веб-сайтів послуги та (або) ресурси для розміщення веб-сайтів або їх частин у мережі Інтернет та із забезпечення доступу до них через мережу Інтернет.

Як зазначено у запиті, платник користується послугами хостингу, зокрема у вигляді серверу, а отже, нерезидент надає у користування резиденту машини та устаткування (сервер).

Тобто платежі за таку операцію матимуть характер орендних, що в свою чергу підтверджується пп. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, відповідно до якого орендна операція передбачає надання в користування основних засобів.

Відповідно до абзацу "ґ" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу для цілей п. 141.4 ст. 141 Кодексу під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміється зокрема, лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди.

Таким чином, резидент при виплаті платежів за оренду сервера нерезиденту утримує податок за ставкою 15 відсотків, якщо інше не встановлено правилами міжнародного договору.

Статтею 3 Кодексу передбачено, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Разом з цим, слід зазначити, що кожен конкретний випадок стосовно кваліфікації та порядку оподаткування платежів, здійснених платником податку на користь нерезидента за договором про надання послуг хостингу та забезпечення програмним забезпеченням, має розглядатися з урахуванням договірних умов, обставин здійснення відповідних господарських операцій та первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Тобто, більш конкретну відповідь щодо оподаткування операцій за договорами про нядання зазначених нерезидентами послуг надати неможливо, оскільки недостатньо інформації щодо суті здійснених операцій та умов зовнішньоекономічних контрактів.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.