Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У КIРОВОГРАДСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.10.2019 р. № 998/ІПК/11-28-40-02-18

Головне управління ДФС у Кіровоградській області, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянувши запит про надання індивідуальної податкової консультації, повідомляє.

У зверненні Товариство повідомило, що закуповує для власного споживання паливо для сільськогосподарської техніки та автомобілів, з спеціалізованого автомобілю (пересувне місце зберігання палива) заливається одразу до баків техніки СФГ, оскільки на підприємстві відсутні місця зберігання палива.

З урахуванням викладеного, Товариство цікавить наступні питання:

1) Чи можлива заправка з зареєстрованого пересувного місця зберігання палива до баків автомобілів та сільськогосподарської техніки та чи не буде це порушенням діючого законодавства?

2) Чи потрібно в такому разі реєструвати місце зберігання палива?

3) Яким чином постачальнику палива складати акцизну накладну, зокрема в частині місця розвантаження пального?

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі — Закон № 2628) внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі — Закон № 481), зокрема, запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до ст. 1 Закону № 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
Зберігання пального — це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального встановлено ст. 15 Закону № 481. Зокрема, передбачено, що зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевою бюджзту; підприємствами, установами та організаціями системи державною резерву; суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб’єкти господарювання мають право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Тобто, у разі здійснення суб’єктами господарювання всіх форм власності діяльності із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик на території (місці), де розташовані споруди та/або обладнання,та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування, такому суб’єкту господарювання необхідно буде отримувати ліцензію на право зберігання пального, крім випадків передбачених Законом № 481, коли така ліцензія не отримується.

Враховуючи викладене вище та той факт, що пальне придбавається та заливається до паливного баку транспортного засобу, то таке зберігання пального не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального, оскільки транспортний засіб не є нерухомим майном та не має чіткої прив’язки до місця (території) згідно із Законом № 481.

Відповідно до пп. 14.1.6і п. 14.1 ст.14 Кодексу, акцизний склад пересувний — транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Діючим законодавством не забороняється заправлення баків транспортних засобів із акцизних складів пересувних.
Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262 (далі — Порядок).

Відповідно до п.6 Порядку, в акцизній накладній зазначаються реквізити акцизного складу або пересувного акцизного складу, на який фізично відвантажене (отримане) пальне:

— уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового;
— номер реєстрації транспортного засобу в уповноважених органах відповідної держави, двосимвольний код типу транспортного засобу (автомобільного, залізничного, повітряного, морського, річкового, трубопровідного), на який фізично відвантажене (отримане) пальне, та дані про місткість ємності (секцій), в яку (які) здійснено фізичне відвантаження (отримання) пального (загальна місткість; кількість секцій; місткість секцій, в які здійснено відвантаження (отримання) пального, на обсяги якого виписана акцизна накладна).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків.