Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.11.2019 р. № 1407/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування доходів нерезидента у вигляді винагороди за розповсюдження програмних продуктів згідно з договором про встановлення партнерських відносин та дилерською угодою та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), у межах компетенції повідомляє таке.

Підпунктом 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що дохід з джерелом їх походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу. Перелік таких доходів наведено у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу

Договір про встановлення партнерських відносин з Нерезидентом 1, копія якого надана разом із запитом, надає товариству - резиденту право на підключення спеціальних тарифів обліковим записам покупців інформаційної системи Нерезидента 1 на території України, зокрема права та обов’язки товариства у тому числі включають:

— самостійно встановлювати кінцеву вартість для покупця;

— здійснювати цілеспрямовану рекламу послуг з підключення спеціальних тарифів інформаційної системи, використовувати торгові марки та логотип Нерезидента 1 для просування її на ринку;

— строго притримуватися та не порушувати правил ліцензійного використання інформаційної системи.

За результатами аналізу умов зазначеного договору не встановлено обмежень щодо функціонального призначення інформаційної системи.

Дилерська угода з Нерезидентом 2, копія якої надана разом із запитом, надає товариству право на розповсюдження, відтворення та доведення до загального відома продуктів програмного забезпечення, які є об’єктом авторського права Нерезидента 2. За результатами аналізу умов Дилерської угоди не встановлено обмежень щодо функціонального призначення продуктів програмного забезпечення.

Відповідно до пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау) — є роялті.

Не вважаються роялті платежі, отримані:

— як винагорода за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");

— за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

— за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені, або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

— за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України;

— за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Таким чином, предметом Договору про встановлення партнерських відносин та Дилерської угоди є надання права користування у той чи інший спосіб об’єктами права інтелектуальної власності (продукти програмного забезпечення) без визначеного обмеження щодо функціонального використання продуктів програмного забезпечення та щодо кількості копій, необхідних для такого використання.

Тобто, предмет таких угод підпадає під поняття «роялті», визначеного пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Згідно з пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 Кодексу.

Для цілей п. 141.4 ст. 141 Кодексу такими доходами є, зокрема, роялті (абзац «в» пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Водночас, згідно із пп. 141.4.8 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні та інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок і на користь тільки певного нерезидента (в тому числі проведення переговорів щодо суттєвих умов та/або укладення договорів з іншими резидентами від імені і на його користь), під час виплати такому нерезиденту утримують і перераховують до відповідного бюджету податок із доходу, отриманого таким нерезидентом із джерел в Україні, визначений у порядку, передбаченому для оподаткування прибутків нерезидентів, що провадять діяльність на території України через постійне представництво.

При цьому такі резиденти не підлягають додатковій реєстрації в контролюючих органах як платники податку.

Положення п. 141.4 ст. 141 Кодексу не поширюються на випадки надання резидентами агентських, довірчих, комісійних та інших подібних посередницьких послуг з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок і на користь нерезидентів у випадку, якщо вони надають зазначені послуги в рамках своєї основної (звичайної) діяльності:

Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 19.10.2018 № 842, який набув чинності 14.12.2018) (далі — Декларація), відповідно до якої Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, відображається у таблиці 1 додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації (далі — додаток ПН).

Додаток ПН заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).