Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.11.2019 р. № 1263/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України з урахуванням пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-1) «Питання Державної податкової служби України» розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання нерезиденту України послуг з оренди рухомого майна (обладнання), дати нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) та щодо необхідності відображення у податковій звітності з ПДВ операцій з вивезення товарів у митному режимі тимчасового вивезення і, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податку здійснює операцію з надання в оренду рухомого майна (обладнання) нерезиденту України.

З цією метою таке майно вивозиться за межі митної території України у митному режимі тимчасового вивезення.

Щодо порядку оподаткування операцій з надання в оренду рухомого майна (обладнання) нерезиденту України

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

— постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

— постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ;
— ввезення товарів на митну територію України;

— вивезення товарів за межі митної території України;

— постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування ПДВ до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території Україні прирівнюється поміщенням товарів у будь-який митний режим, визначені Митним кодексом України (далі — МКУ).

Пунктом 8 статті 257 МКУ передбачено, що митне оформлення товарів транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МКУ для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені цим пунктом, зокрема, заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення.

Місце постачання послуг визначається відповідно до пунктів 186.2-186/ статті 186 ПКУ.

Згідно з пунктом 186.4 статті 186 ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті.

Підпунктом «ґ» пункту 186.3 статті 186 ПКУ встановлено, що місцем постачання послуг з надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або — у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання.

Таким чином, місце постачання послуг з надання в оренду рухомого майні (крім транспортних засобів та банківських сейфів), які надаються нерезиденту України, розташоване за межами митної території України, тому операції з постачання таких послуг не підпадають під об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Обсяги таких операцій підлягають відображенню у рядку податкової декларації з податку на додану вартість (далі — декларація) за відповідний звітний період.

Форму декларації та порядок її заповненні затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28285 (далі — Наказ № 21).

Щодо нарахування податкових зобов’язань згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196, ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеного в абзаці першому пункту 198.5 статті 198 ПКУ, зареєстрованого в ЄРПН.

З метою застосування пункту 198.5 статті 198 ПКУ податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах, придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, — на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, у разі, якщо придбані з ПДВ товари починають використовуватися в операціях, місце постачання яких розташоване за межами митної території України (у випадку, описаному у зверненні — в операціях з надання в оренду рухомого майна (обладнання) нерезиденту України), та з цією метою такі товари вивозяться за межі митної території України у митному режимі тимчасового вивезення, то платник податку не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, у якому такі товари почали фактично використовуватися в таких операціях (у випадку, описаному у зверненні — не пізніше 31.07.2019), зобов’язаний нарахувати податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

Якщо такі товари/послуги в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності (у випадку, описаному у зверненні — при поверненні майна орендодавцю), платник податку може скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, зареєструвати його в ЄРПН та зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ.

Обсяги податкових зобов’язань, нарахованих відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ, а також обсяги коригування таких податкових зобов’язань, підлягають відображенню у рядку 4 декларації за відповідний звітний період.

Щодо відображення у податковій звітності з ПДВ операцій з вивезення рухомого майна (обладнання) у митному режимі тимчасового вивезення

Згідно з пунктом 206.8 статті 206 ПКУ до операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 19 Митного кодексу України.

Згідно з формою декларації:

— для відображення операцій з вивезення товарів за межі митної території України передбачено рядок 2;

— для відображення операцій, які звільнені від оподаткування, передбачено рядок 5.

Відповідно до пункту 3 розділу V наказу № 21 у рядку 2 Декларації вказуються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПКУ.

Пунктом 6 розділу V наказу № 21 передбачено, що у рядку 5 Декларації вказуються, зокрема, обсяги операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 ПКУ, тимчасово звільнених від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX ПКУ та звільнених відповідно до міжнародних договорів (угод).

Враховуючи викладене, операції з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення, до яких застосовується умовне повне звільнення від оподаткування відповідно до пункту 206.8 статті 206 ПКУ, в декларації не відображаються.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з:

— обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.