Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.11.2019 р. № 1425/6/99-00-04-02-06-15/ІПК

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) розглянула запит Товариства стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства з питань акцизного податку, та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство зазначає, що закуповує змащувально-охолоджуючу рідину Універсал МР7 марки В код УКТ ЗЕД 2710 в кількості 4500 кг на рік, оливу індустріальну 1-40 А код УКТ ЗЕД 2710199900 в кількості 1800 кг за рік, «Феоробетол-М» - концентрат 1:20 емульсола код УКТ ЗЕД 3403199090 в кількості 150 л за рік, мастильно-охолоджуюча рідина ОСМ-1 код УКТ ЗЕД 2710 в кількості 3240 кг за рік, мастильно-охолоджуюча рідина МР7-в код УКТ ЗЕД 2710 в кількості 12560 кг за рік, Емульсол ЕТ-2У 2710 в кількості 2562 кг за рік, Оливи М 10Г2 2710 в кількості 2520 кг за рік, Оливи И-20А код УКТ ЗЕД 2710199900 в кількості 820 кг за рік, мастильно-охолоджуюча рідина ОСМ-3 код УКТ ЗЕД 2710 в кількості 900 кг за рік, та Оливи И-5А код УКТ ЗЕД 2710 в кількості 540 кг в рік.

Вищезазначені масла, оливи та мастильно-охолоджувальна рідина використовуються товариством виключно для потреб власного споживання, а саме для заливки у верстати та інше обладнання, яке використовується для випуску продукції Товариства.

Як зазначено в зверненні, масла та оливи зберігаються у металевих бочках.

Враховуючи зазначене Товариство запитує:

1. Чи є Товариство за вищезазначених обставин платником акцизного податку?

2. Чи є Товариство за вищезазначених обставин розпорядником
акцизного складу?

3. Чи вважаються місця зберігання масла, оливи та мастильно-охолоджуючої рідини акцизними складами?

4. Чи потрібно Товариству за вищезазначених обставин реєструватися у системі електронного адміністрування реалізації пального, проводити інвентаризацію обсягів залишків пального та надавати акт інвентаризації обсягів залишків пального до контролюючого органу?

5. Чи потрібно Товариству отримувати ліцензію на зберігання пального?

До запитань 1,2, 3,4 та 5.

Відповідно до пп. 14.1.141-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне — це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, підакцизні товари (продукція) — товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Підпунктом 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу встановлено перелік підакцизних товарів, що відповідають певним кодам товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД та їх описам згідно з УКТ ЗЕД, які є пальним.

Для класифікації товарів в Україні використовують УКТ ЗЕД, яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України і затверджена Законом України «Про Митний тариф України».

Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕД здійснюється з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації, а саме: складу товару, способу його виготовлення, призначення, маркування, пакування тощо.

Враховуючи викладене, у випадку, коли Товариство закуповує непідакцизний товар, що підтверджено відповідними документами, у нього відповідно до Розділу VI Кодексу не виникатиме об’єкта оподаткування акцизним податком, необхідності реєструвати акцизні склади, та відповідно до Закону № 481 немає необхідності отримати ліцензію на зберігання пального.

Разом з цим, у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності інформації, зазначеної у паспорті якості/сертифікаті відповідності на товар, необхідно провести лабораторні дослідження зразків вказаного товару з метою його ідентифікації та підтвердження коду згідно з УКТ ЗЕД.

Слід зазначити, що до звернення Товариства не надано будь-яких первинних документів фіксуючих факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.