Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.11.2019 р. № 1401/6/99-00-04-07-03-15/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула Ваше звернення ... щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Статтею 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі — Закон № 5076) встановлено, що адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Кодексу незалежна професійна діяльність — це діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Правовий порядок регулювання оподаткування доходів фізичних осіб, які провадить незалежну професійну діяльність в Україні, встановлюється ст. 178 Кодексу.

Згідно з п. 178.3 ст. 178 Кодексу оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
При цьому Кодексом не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

При визначенні сукупного чистого доходу фізичних осіб, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність, доцільно враховувати витрати, пов'язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами Закону України від 05 липня 2012 року № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Для визначення переліку витрат, які можуть бути враховані при обчисленні оподатковуваного доходу фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, доцільно скористатися узагальнюючими податковими консультаціями, затвердженими наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 та наказом Міндоходів від 30.12.2013 № 885.

Слід зазначити, що включення сум вартості проїзду, придбаної техніки, реклами, виготовлення візиток та вартості створення сайту до витрат зазначеними наказами не передбачені.

Пунктом 178.6 ст. 178 Кодексу встановлено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійні діяльність, зобов’язані вести облік доходів і вират від такої діяльності.

Форму Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть, зокрема, фізичні особи, які провадять незалежну професійні діяльність (далі — Книга) та Порядок її ведення затверджено наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та Порядку її ведення» (далі — Порядок).

Згідно з пп. 5 п. 6 Порядку у графі 5 Книги зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов’язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг.

Відповідно до частини другої ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі — Закон № 996) та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі — Положення № 88) первинні документи повинні містити такі обов’язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документу (форми), дату складання, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Отже, з метою визначення реквізитів первинних документів платник має право використати норми Закону № 996 та Положення № 88.

У графі 6 Книги відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов’язані з отриманням доходу за підсумками дня (пп. 6 п. 6 Порядку).

Відповідно до пп. 8 п. 6 Порядку у графі 8 Книги відображається.сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг зв'язку, орендних платежів тощо.

Згідно з пп. 9 п. 6 Порядку у графі 9 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8). При цьому, якщо результат розрахунку суми чистого оподатковуваного доходу має від’ємне значення, то графа 9 Книги прокреслюється.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.