Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.11.2019 р. № 1287/6/99-00-04-07-03-15/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 20 грудня 2001 року № 2908-ІІІ «Про кредитні спілки» (далі — Закон № 2908), кредитна спілка — це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених Законом.

Згідно із ст. 21 Закону № 2908 кредитна спілка відповідно до свого статусу, надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі.

Отримувати кредити від імені членів кредитної спілки можуть також фермерські господарства та приватні підприємства, які знаходяться у їх власності.

Розмір кредиту, наданого одному члену кредитної спілки, не може перевищувати 20 відс. від капіталу кредитної спілки.
Відповідно до ст. 605 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Таким чином, прощення заборгованості є одним з видів припинення зобов'язання.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:

— основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором та його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;

— сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності;

При цьому згідно з 1.7 п. 16і підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Водночас відповідно до пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Кредитор зобов'язаній повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Також, вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХX Кодексу).

Враховуючи викладене, у разі якщо кредитором (кредитною спілкою) було здійснено прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту), то з метсю оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу та оподатковується податком да доходи фізичних осіб.

Крім того, зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором.

При цьому наказом Міністерства фінансів України від 03.04.2018 № 400 затверджена Узагальнююча податкова консультація щодо належного повідомлення боржника - фізичної особи про анулювання (прощення) боргу, у якій, зокрема, зазначено, що:

«Достатнім підтвердженням належного повідомлення боржника у цьому випадку може виступати відповідний документ, що підтверджує факт направлення повідомлення, у тому числі розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий оператором поштового зв'язку, який внесений до єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку, а у разі відправляння згрупованих поштових відправлень — розрахунковий документ та копія списку відправлень».

Крім того зауважуємо, що положення Узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування операцій зі прощення чи списання заборгованості, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 01.02.2018 № 77 поширюються виключно на банківські установи.

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства в частині оподаткування доходів фізичних осіб необхідно детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються порушених питань.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.