Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.11.2019 р. № 1373/6/99-00-02-04-06-15/ІПК

Державна податкова служба України, відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула звернення Товариства, на отримання індивідуальної податкової консультації щодо застосування норм Кодексу та Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі — Закон № 481), і в межах компетенції, повідомляє.

Товариство у своєму запиті повідомляє, що придбало Міні-АЗС для дизельного палива об’ємом 440 л з насосом (форма як каністра) виключно для потреб власного споживання, яка розміщена у багажнику легкового автомобіля.

Товариство запитує:

1.Чи дана міні-АЗС (каністра) підпадає у категорію — «транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального»? Прохання уточнити — що у даному випадку є транспортним засобом — міні-АЗС, чи автомобіль, який перевозить, дану міні-АЗС?

2.Який порядок включення до Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий?

3.Які потрібно оформлювати документи, для включення транспортних засобів до Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне?

4.Чи є дані бланки заявок у електронному кабінеті? Якщо так, прохання надати інформацію про назву даного документа та розділ, де він знаходиться?

Питання 1-3

Відповідно до підпункту 230.1.5 пункту 230.1 статті 230 розділу VI Кодексу транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, здійснюється автоматично на підставі даних акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, або на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового, або на підставі митних декларацій при переміщенні пального або спирту етилового митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом «а» пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України.

Такі заявки подаються суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Форма заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Такі заявки у формі електронних документів надсилаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, а також не зазначені у заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, забороняється.

Транспортні засоби, що використовуються для переміщення на митній території України пального або спирту етилового, не облаштовуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

У випадку, якщо транспортний засіб (автомобіль) перевозить пальне у міні-АЗС, такий автомобіль підпадає під категорію транспортного засобу, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального.

Форма заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, та Порядку її заповнення, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 188.

Питання 4

Порядок функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі — Електронний кабінет) визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДПС.

Електронний кабінет складається із двох функціональних частин: відкрита (загальнодоступна) та приватна (особистий кабінет).
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів - кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

На сьогодні режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема «Заяви на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними» (J1304901), і подання її до контролюючих органів.

Також, режим «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету надає можливість створення найбільш популярних заяв і запитів, в тому числі зазначеного документа.

Додатково повідомляємо, що вкладка «Вхідні документи» режиму «Вхідні\ вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої користувачу електронного кабінету.

Для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом, відкрита та приватна частина Електронного кабінету містять режим «Допомога», в якому розміщено інструкцію користувача по кожному режиму Електронного кабінету.

Разом з цим, звертаємо увагу на те, що з 01.07.2019 набрали чинності зміни до Закону № 481, відповідно до яких передбачено ліцензування зберігання пального.

Відповідно до статті 1 Закону № 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Зберігання пального — це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 481 зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Таким чином, суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на місце (територію), що використовується для зберігання пального.

Звертаємо увагу, що відповідно до Закону № 481 споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального можуть використовуватися суб’єктом господарювання як на праві власності, так і користування.

Також, Законом № 481 не встановлено вимог щодо місткості та розміщення обладнання та/або ємностей, що використовуються для такого зберігання.

Згідно з статтею 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

— підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

— підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

— суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Також суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Інших виключень щодо отримання суб’єктами господарювання ліцензій на право зберігання пального норми Закону № 481 не містять.

Враховуючи зазначене, Товариству слід отримати ліцензію на право зберігання пального на місце, на якому розташована міні-АЗС, як ємність, яка використовується для зберігання пального.

Згідно з восьмим абзацом статті 17 Закону № 481 у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 500000 гривень.

Окремо зазначаємо, що Законом України від 06 червня 2019 року № 2744-VIII «Про внесення зміни до статті 18 Закону № 481 відтерміновано застосування до суб’єктів господарювання фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 500 тисяч гривень у разі зберігання пального до 31 грудня 2019 року без наявності відповідної ліцензії.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.