Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі — ГУ ДПС), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, розглянуто лист щодо застосування реєстратора розрахункових операцій платниками єдиного податку другої групи та визначення форми розрахунків при отриманні грошових коштів від покупців через банківські термінали та мобільні додатки.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ.
Відповідно до ст. 292 ПКУ доходом для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Згідно з п. 296.10 ст. 296 ПКУ реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку, зокрема, другої — четвертої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.
У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Враховуючи викладене, у разі отримання платником єдиного податку другої групи доходу у розмірі, що перевищує 1000000 гривень, необхідно з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення проводити розрахунки з застосуванням реєстратора розрахункових операцій.
Відповідно до п. 1 ст. З Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу, товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно зі ст. 2 Закону № 265 розрахунковий документ — це документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), який підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.
Підпунктом 12 п. 4 розд. І постанови Правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» зід 05.11.2014 № 705 (далі — Постанова № 705) визначено, що сліп — паперовий документ, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки і містить набір даних щодо цієї операції та реквізити платіжної картки. Тобто, сліп у розумінні Закону № 265 не є розрахунковим документом.
Відповідно до п. 6 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, у разі застосування при проведенні розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек повинен додатково містити такі обов’язкові реквізити:
— ідентифікатор еквайєра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;
— ідентифікатор платіжного пристрою;
— суму комісійної винагороди (у разі наявності);
— вид операції;
— реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»;
— напис «Код авт.» та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації;
— підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».
Отже, при здійсненні розрахунків у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток (з використанням платіжного терміналу, поєднаного з РРО) суб’єкт господарювання повинен проводити розрахункові операції через належним чином зареєстрований РРО із роздрукуванням відповідних розрахункових документів, крім суб’єктів господарювання, які згідно з чинним законодавством можуть не застосовувати РРО при розрахунках за продані товари та надані послуги.
Відповідно до пп. 10 п. 4 розд. І Постанови №705 платіжний додаток — програмний засіб, розміщений в апаратно-програмному середовищі електронного платіжного засобу, за допомогою якого здійснюються платіжні та інші операції, передбачені договором.
Банківський сервіс "інтернет-банкінг" — це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет.
Отже, якщо оплата за реалізовані платником єдиного податку другої групи товари (послуги), згідно з договором здійснюється виключно у безготівковій формі через установи банку або термінали самообслуговування банку, застосування РРО є необов'язковим.
Водночас, при оплаті покупцем рахунку за допомогою інтернет-банкінгу — РРО застосовується, а розрахунковий документ у такому випадку надається (надсилається) споживачу разом з товаром чи при наданні послуги.
Згідно з п.52.2. ст.52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |