Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.11.2019 р. № 1492/Я/99-00-04-07-03-14/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.

Відповідно до п. 2 ст. З Господарського кодексу України (далі — ГКУ) господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва — підприємцями.

За своєю правовою природою підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГКУ).

Відтак, підприємницькою діяльністю можна назвати дії з використання таких прийомів і методів, притаманних цій діяльності, як реклама, використання маркетингової стратегії, укладання договорів оренди землі на умовах строкового платного користування земельних ділянок з цільовим призначенням — будівництво та обслуговування житлової забудови.

Також слід зазначити, що для класифікації зазначеної діяльності фізичних осіб як підприємницької, для цілей застосування ПКУ, важливим є врахування сукупності фактів та обставин у кожному окремому випадку.

Разом з тим порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст.163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподаткований дохід.

До загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положенням ст. 172 ПКУ (пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна визначено ст. 172 ПКУ, відповідно до п. 172.1 якої дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько - побутові споруди та будинки, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане платником у спадщину.

Водночас п. 172.2 ст. 172 ПКУ встановлено, що дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 цієї статті, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Отже, дохід, отриманий Вами як платником податку - фізичною особою зід продажу протягом звітного податкового року об’єктів нерухомості, які перебували у власності менше трьох років, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків, за винятком майна, отриманого у спадщину.

Продаж протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості слід розглядати як другий та наступний, із застосуванням 5 відс. ставки податку на доходи фізичних осіб незалежно від терміну перебування майна.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.