Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.11.2019 р. № 1462/Ш/ІПК/26-15-33-18-12

Головне управління ДПС у м. Києві, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі — ПКУ), розглянуло запит про надання індивідуальної податкової консультації щодо оподаткування доходів, отриманих фізичною особою при продажу нерухомості та в межах компетенції повідомляє.

Враховуючи те, що у Вашому запиті відсутня достатня інформація для надання вичерпної відповіді по суті порушених питань, надаємо відповідь, виходячи із загальних вимог чинного законодавства.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних оcіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 ПКУ.

Підпунктом 172.1 ст. 172 ПКУ встановлено, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівні, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

Разом з тим, відповідно до п. 172.2 ст. 172 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в цьому пункті, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об'єкта незавершеного будівництва.

Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, — до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни (пп. "а" п. 172.5 ст. 172 ПКУ).

Крім того, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 ПКУ, є об'єктом оподаткування військогим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (пп. 1.4 п. 16 і підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація) передбачено ст. 179 ПКУ.

Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи фізичних осіб — до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував, зокрема, доходи від операцій продажу (обміну) майна, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ (п. 179.2 ст. 179 ПКУ).

Водночас згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами, — є господарською діяльністю.

Продаж (реалізація) товарів — це будь-які операції, що здійснюються з договорами купівлі - продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

За своєю природою підприємництво — це самостійна, ініціативна, за власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України, далі — ГКУ)

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва — підприємцями (п. 2 ст. 3 ГКУ).

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому Законом України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі — Закон № 755).

Отже, у розумінні ПКУ діяльність фізичної особи, яка проводить операції з продажу (реалізації) товарів, у тому числі об’єктів нерухомості, підлягає державній реєстрації згідно із Законом № 755.

Одночасно слід зауважити, що для класифікації такої діяльності фізичної особи з продажу об’єктів нерухомого майна як підприємницької, для цілей застосування норм ПКУ важливим є врахування сукупності фактів та обставин у кожному окремому випадку.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.