Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.11.2019 р. № 1446/Р/99-00-04-07-03-14/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - резидентом з джерел за межами України та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин викладених у листі.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV Кодексу, згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Підпунктом 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Дохід, отриманий з джерел за межами України — це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами тощо інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам (пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу.

У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім доходів, визначених пп. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, а також крім доходів, визначених пп. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, згідно з пп. 168.2.1 п. 168.2 якої платник податку, що отримує, зокрема, іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

Враховуючи викладене, у разі якщо фізичною особою - резидентом з джерел за межами України отримується дохід у вигляді опціону в якості винагороди за надані платні послуги нерезиденту, то вартість такого опціону включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податків як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

При цьому фізична особа зобов’язана подати річну податкову декларацію та сплатити податок (військовий збір) з такого доходу.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) передбачено ст. 179 Кодексу.

Водночас відповідно до пп. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дериватив — це документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Порядок випуску та обігу деривативів установлюється законодавством.

Зокрема, до деривативів належить опціон — це цивільно-правовий договір, згідно з яким одна сторона контракту одержує право на придбання (продаж) базового активу, а інша сторона бере на себе безумовне зобов'язання продати (придбати) базовий актив у майбутньому протягом строку дії опціону чи на встановлену дату (дату виконання) за визначеною під час укладання такого контракту ціною базового активу.

За умовами опціону покупець виплачує продавцю премію опціону (пп. 14.1.45.2 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді інвестиційного прибутку від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Особливості оподаткування доходу у вигляді інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст. 170 Кодексу.

Водночас відповідно до положень п. 3.2 ст. З Кодексу якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Конвенція між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал (далі — Конвенція), яка ратифікована 26.05.1995 (Закон України № 180/95-ВР), є чинною в українсько-американських податкових відносинах з 05.06.2000.

Основною метою Конвенції є уникнення подвійного оподаткування доходів, отримуваних резидентами договірних держав — України та США, яке здійснюється шляхом розподілу права оподаткування між державою, що є джерелом доходу, та державою, резидентом якої є одержувач доходів, і регулюється положеннями відповідних статей Конвенції.

При цьому також слід зазначити, що у загальному порядку, положення Конвенції поширюються на осіб (фізичних та юридичних), які (у розумінні Конвенції) є резидентами України та США (статті 1,3,4 Конвенції), та на прямі податки, одним з яких є податок на доходи фізичних осіб (ст. 2).

У контексті Конвенції оподаткування доходів фізичних осіб - резидентів однієї договірної держави (України/США), які виконують роботу та/чи надають послуги певного характеру, за що отримують відповідний дохід (винагороду) із джерелом його походження з другої договірної держави (США/України), регулюється, залежно від випадку, статтями, які стосуються оподаткування доходів від надання незалежних особистих (індивідуальних) послуг (ст. 14 Конвенції) та залежних особистих послуг у зв’язку з роботою за наймом (ст. 15 Конвенції).

Крім того, положеннями ст. 24 «Звільнення від подвійного оподаткування» Конвенції передбачено, що при розрахунку податкових зобов’язань осіб, на яких поширюються положення цього міжнародного договору - резидентів кожної з договірних держав (України та США), має зараховуватись податок на отриманий такими особами іноземний дохід, сплачений за межами держави резиденції.

Разом з тим відсутність у зверненні конкретної інформації про характер та наслідки взаємовідносин заявника і нерезидента (зокрема, щодо податкового статусу (резиденції) нерезидента, якому надаються послуги; виду договору (контракту), укладеного з нерезидентом (цивільно-правовий чи трудовий); території країни (Україна чи США), на якій надаються послуги, унеможливлює надання чіткої відповіді на запитання, поставлені у зверненні, стосовно застосування відповідних положень Конвенції.

Крім того, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства України у частині оподаткування доходу фізичної особи - резидента, отриманого від продажу опціону, кожний конкретний випадок слід розглядати з урахуванням документів і матеріалів, що стосуються порушеного питання.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.