Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.11.2019 р. № 1573/6/99-00-04-01-04-15/ІПК

Державна податкова служба України відповідно до статті 51 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Підприємства щодо функціонування акцизного складу та повідомляє таке.

Підприємство зазначило, що зберігає гексановий розчинник, який є пальним відповідно до Кодексу, та використовує його для забезпеченні технологічного процесу виробництва олії, а саме для екстракції рослинних олій.

Враховуючи викладене Підприємство запитує:

1. Чи вважається акцизним складом, в розумінні підпункту 14.1.6 пункт} 14.1 статті 14 Кодексу, територія, на якій розташовані ємності, ще конструктивно відокремлені від інших технічних пристроїв, однак технологічно з ними є пов’язаними через замкнуту систему циркуляції Тс сукупно становлять одне ціле в технологічному процесі виробництва олії?

2. Чи необхідно платнику податків, за таких умов, обладнувати такі ємності витратомірами-лічильниками і рівнемірами-лічильниками рівня пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник)?

3. Чи слід вважати, за таких умов, відпуск гексанового розчинника резервуару у виробництво для екстракції через замкнуту систему каналії (труб, рукавів) «місцем відпуску пального з акцизного складу»?

До питання 1.

Згідно з абзацом третім підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодекс} акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Абзацом четвертим підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що не є акцизним складом, зокрема:

приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000С кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо і транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Розпорядник акцизного складу - суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують праве власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (підпункт 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Отже, приміщення або територія на митній території України вважається акцизним складом за наявності умов, визначених у підпункті 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

До питань 2 і 3.

Відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Кодексу акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження. зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Місцем відпуску пального наливом є місце в залежності від технологічних схем ведення платником податків господарської діяльності з виробництва, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального та встановлення засобів вимірювання.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).