Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ЛЬВIВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.11.2019 р. № 1562/ІПК/13-01-04-01-10

На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду за позовом ПрАТ до ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, внесеної до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій від 14.09.2018 за № 4050/ІПК/10/13-01-12-01-10 на звернення від 17.08.2018 № 182, що набрало законної сили за наслідками його апеляційного перегляду, Головне управління ДПС у Львівській області у відповідності до положень пункту 53.2 статті 53 розділу II Податкового кодексу України (далі — ПКУ), надає нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства з податку на додану вартість.

Щодо питання 1

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі — Порядок № 21).

Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку № 21 до податксвої декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункту 6 розділу III Порядку № 21).

На дату подання податкової звітності з ПДВ, описаної у зверненні, був чинний Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, в редакції наказу ДПС України від 25.01.2011 року № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 197/18935 (далі — Порядок № 41).

Пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Отже, в податковій звітності з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів, зокрема, митних декларацій, оформлених відповідно до вимог законодавства.

Згідно з пунктом 201.12 статті 201 ПКУ у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Платником в податковій декларації з податку на додану вартість» за серпень 2011 року не заповнено рядки 12.1 „обсяг придбання, ПДВ, сплачений митним органам” в сумі ПДВ 935077 грн та, відповідно, не враховано в рядку 17 „Усього податкового кредиту”, внаслідок чого не сформовано від’ємне значення з ПДВ на вищевказану суму.

Підпунктом 5 пункту 4 розділу V Порядку № 21 передбачено відображення у рядку 16 податкової декларації з ПДВ (далі — декларація) від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, зокрема:

— у рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період;

— у рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від'ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду;

— у рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду.

Інших варіантів збільшення/зменшення від'ємного значення ПДВ у поточній податковій звітності з ПДВ Порядком № 21 не передбачено.

Отже, платник податків має право збільшити суму від'ємного значення з ПДВ лише у випадку скасування податкового повідомлення-рішення за рішенням суду, яке набрало законної сили, шляхом відображення такої суми у рядку 16.3 податкової декларації з ПДВ у звітному (податковому) періоді, протягом якого рішення суду набрало законної сили.

Таке збільшення платник податків проводить лише за умови попереднього відображення сум зменшеного від'ємного значення з ПДВ за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення у податковій звітності з ПДВ.

Щодо уточнюючого розрахунку до декларації слід зазначити, що згідно  з пунктом 50.1 статті 50 ПКУ він подається у разі, якщо у майбутніх податних періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації.

Отже, з врахуванням ситуації, описаної у зверненні, право для відображення платником у податковій декларації з ПДВ у поточному податковому періоді (2018 р.) залишку від’ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту, у разі якщо з дати виникнення права на податковий кредит минуло 1095 днів (право на формування податкового кредиту виникло в 2011 році), законодавством не передбачено.

Щодо питання 2

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені митними деклараціями.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для операцій із ввезення на митну територію України товарів є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 ПКУ.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, у разі якщо платником податку при імпорті товарів сплачені суми ПДВ, зазначені у митній декларації, помилково не були включені до складу податкового кредиту, то платник податку має можливість суми сплаченого ПДВ включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності).

Таким чином, у ситуації, описаній у зверненні, платником податку таке від'ємне значення ПДВ не може бути збільшене шляхом подання уточнюючого розрахунку до декларації за звітний (податковий) період, у якому допущено помилку у зв’язку із перевищенням термінів, визначених статтею 102 ПКУ.

Щодо питання З

Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено статтею 200-1 ПКУ та регламентовано Порядком електронного адміністрування податку ка додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 „Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість” (далі — Порядок № 569).

Платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму, обчислену за формулою, встановленою пунктом 200-1.3 статті 200 1 ПКУ та пунктом 9 Порядку № 569 (далі — реєстраційна сума).

Обрахунок реєстраційної суми, а також складових формули, на підставі якої визначається така сума, здійснюється автоматично, відповідно до норм ПКУ.

Для ситуації, описаної у зверненні, спосіб для збільшення в СЕА ПДВ сум, на які платник має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в ЄРПН на суму 935077 грн, не передбачено.

Слід зазначити, що статтею 36 ПКУ встановлено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій.

На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019 № 857/6514/19 індивідуальна податкова консультація, внесена до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій від 14.09.2018 за № 4050/ІПК/10/13-01-12-01-10, скасовується.

Відповідно до статті 52 ПКУ ця індивідуальна податкова консультація, надана на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду, має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.