Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.11.2019 р. № 1487/ІПК/26-15-32-07-19

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення Товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно реалізації талонів (карток) на пальне та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зверненні Товариство поінформувало, що планує здійснювати реалізацію талонів (карток) на пальне.

Придбавши пальне в талонах, Товариство планує реалізовувати талони покупцям в офісі за місцем свого знаходження.

А покупці, пред’явивши талони в пунктах реалізації пального (мережі АЗС), отримують пальне.

Товариство не має у володінні, чи в розпорядженні, чи на інших умовах приміщень, де виробляє, змішує, розливає чи реалізує пальне.

Зберігання та фізична передача (відпуск, відвантаження) пального зі зберігання третім особам здійснюється на АЗС, які не належать Товариству.

Товариство фізичну передачу (відпуск, відвантаження) пального не здійснює.

Мережі АЗС належать іншим суб’єктам господарської діяльності.

Товариство просить надати роз’яснення у вигляді індивідуальної податкової консультації з наступних питань:

1. Чи вважається реалізація пального в талонах (картках) з урахуванням вказаного документообігу реалізацією пального у розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі — Кодекс)? Чи поширюється дія пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу на таку діяльність?

2. Чи підприємству потрібно реєструватися платником акцизного податку та здійснювати реєстрацію акцизних накладних?

Якщо так, то:

а) як заповнити заявку на реєстрацію платника акцизного податку?
 

б) яким чином реєструвати акцизні накладні?
 

3. Чи є операції з реалізації пального в талонах (картках) операціями з реалізації пального з акцизного складу?
 

4. Що в даному підприємстві може вважатися акцизним складом з реалізації пального?
 

5. Чи підпадає така господарська діяльність з реалізації пального в талонах (картках) обов’язковому ліцензуванню?
 

6. Що в такому випадку буде вважатися місцем зберігання пального в розумінні змін, внесених Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі — Закон № 2628) до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі —Закон № 481) та чи потрібна Товариству ліцензія на зберігання талонів (карток) в офісі? Хто в даному випадку буде ліцензіатом на зберігання пального?

Щодо питання 1, 2, 3, 4.

Відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу (із змінами, які набули чинності з 01.07.2019) платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка реалізує пальне або спирт етиловий.

Пальне — нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу (пп. 14.1.141і п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (із змінами, які набули чинності з 01.07.2019) реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI Кодексу — будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

— до акцизного складу;

— до акцизного складу пересувного;

— для власного споживання чи промислової переробки;

— будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

— у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

— при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Відповідно до пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Форма заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів форми № 1-АКПС, а також Порядок заповнення акцизної накладної, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2019 року № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.2019 за № 753/33724 (далі — наказ № 262).

Порядок реєстрації платників акцизного податку - розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних, акцизних складів/акцизних складів пересувних у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового визначено у п. 4-16 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового».

Відповідно до п. 231.3 ст. 231 Кодексу акцизна накладна складається платником податку в день ввезення на митну територію України пального або спирту етилового чи в день реалізації пального або спирту етилового при кожній повній або частковій операції з реалізації пального або спирту етилового.

Порядок реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних визначено п. 231.6 ст. 231 Кодексу.

Згідно з п. 117.3 ст. 117 Кодексу здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Кодексом, — тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відс. вартості реалізованого пального або спирту етилового.

Разом з цим повідомляємо, що п. 44.1 ст. 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не є акцизним складом, зокрема — приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) — власник або користувач такого приміщення або території, отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Тобто, для визначення приміщення або території поняттю акцизного складу береться до уваги загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального і загальний обсяг пального, який отримує власник або користувач такого приміщення або території протягом календарного року, а також, здійснення операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Розпорядником акцизного складу є суб’єкт господарювання — платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, талон — це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

З 01 липня 2019 року операції з продажу третім особам пального за допомогою талонів, при яких не відбувається фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального споживачу, не належать до операцій з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Слід зазначити, що до звернення Товариства не надано будь-яких первинних документів (договорів з постачальниками та покупцями, видаткових накладних, актів прийому-передачі пального та ін.), фіксуючих факти здійснення господарських операцій.

Отже, у разі, якщо Товариство здійснює операції лише з талонами та/або смарт-картками на пальне, без реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального), то за такими операціями у суб’єкта господарювання не потрібно реєструватись платником акцизного податку з реалізації пального, об’єкт оподаткування акцизним податком при цьому не виникатиме.

Однак, якщо за даними первинних документів Товариство здійснює операції з отримання від постачальників та реалізацію покупцям палива за допомогою талонів та/або смарт-карток на пальне, які отримуються та/або надаються як доповнення до видаткових накладних на паливо, у цьому випадку Товариство є платником акцизного податку в розумінні пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.

Щодо питання 5, 6.

Слід зазначити, що Законом № 2628 внесено зміни до Закону № 481, зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набрали чинності з 01.07.2019.

Статтею 15 Закону № 481 передбачено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Відповідно до ст. 1 Закону № 481 Визначення основних понять і термінів:

— оптова торгівля пальним — діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;

— місце оптової торгівлі пальним — місце (територія), на якому розташовані споруди    та/або    обладнання,    та/або    ємності, що    використовуються    для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

— зберігання пального — діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

— місце зберігання пального — місце (територія), на якому розташовані споруди    та/або    обладнання, та/або ємності, що використовуються  для зберігання пального на праві власності або користування.

Тобто, якщо суб’єкт господарювання здійснює діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам, він зобов’язаний отримати ліцензію на право оптової торгівлі пальним.

Законом № 481 передбачено, що ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

— підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

— підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

— суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Тобто, у разі здійснення суб’єктом господарювання діяльності із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик на території, де розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування, йому необхідно буде отримати ліцензію на право зберігання пального, крім випадків передбачених Законом № 481, коли така ліцензія не отримується.

Слід зазначити, ст. 15 Закону № 481 визначено, що суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 41 Кодексу).

Керуючись нормами чинного законодавства України, суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.