Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.11.2019 р. № 1591/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентом-акціонером українського товариства, за операціями з викупу товариством акцій власної емісії, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом їх походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу. Зокрема, до таких доходів відноситься прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав (пп. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Відповідно до положень пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походженні з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до п. 3.2 ст.З Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України регламентований положеннями ст. 103 Кодексу.

Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, яка ратифікована Верховною Радою України 04.07.2013 та набула чинності 07.08.2013 (далі — Конвенція), поширюються за «осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (ст. 1) та до податків, одним з яких, зокрема в Україні, є «податок на прибуток підприємств» (ст. 2).

У загальному порядку предметом розгляду ст. 13 «Доходи від відчуження майна» Конвенції є доходи, що одержуються особою, яка у контексті Конвенції є «резидентом Договірної Держави», від відчуження окремих видів майна, яке належить їй на правах власності, у тому числі, цінних паперів або корпоративних прав.

При цьому пп. 1 - 3 ст. 13 Конвенції не передбачають правил оподаткування доходу від відчуження майна у вигляді цінних паперів (у тому числі, акцій) або корпоративних прав.

Водночас, відповідно до п. 4 ст. 13 Конвенції «доходи від відчуження будь-якого майна, іншого ніж те, про яке йдеться у попередніх пунктах цієї статті, оподатковуються тільки в тій Договірній Державі, резидентом якої є особа, що відчужує майно».

Таким чином, у загальному порядку доходи, що одержуються особою, яка у розумінні Конвенції є резидентом Кіпру — власником цінних паперів, зокрема акцій, або корпоративних прав, які відчужуються на користь резидента України, відповідно до п. 4 ст. 13 цієї Конвенції підлягають оподаткуванню у Республіці Кіпр.

Водночас, відповідно до п. 31 офіційних Коментарів до ст.13 «Доходи від приросту вартості капіталу» Модельної конвенції щодо податків на доход і на капітал Організації економічного співробітництва і розвитку (далі — Модельна конвенція ОЕСР), покладеної в основу більшості чинних міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, у тому числі Конвенції (далі — Коментарі), які відповідно до Віденської конвенції про право міжнародних договорів застосовуються для цілей трактування їх положень, якщо акції відчужуються акціонером у зв’язку із викупом акцій компанією-емітентом, отриманий акціонером дохід (різниця між виручкою, отриманою акціонером та номінальною вартістю акцій) може розглядатися в державі, резидентом якої є компанія, як розподіл накопиченого прибутку, а не як приріст капіталу.

Внаслідок цього отриманий акціонером дохід підпадає під поняття «дивіденди», порядок оподаткування яких визначається ст. 10 «Дивіденди» Модельної конвенції ОЕСР.

В свою чергу, згідно з п. 28 Коментарів до ст. 10 «Дивіденди» Модельної конвенції ОЕСР платежі, які розглядаються як дивіденди, можуть включати не лише розподіл прибутку, рішення про яке приймається щорічними загальними зборами акціонерів, а також інші вигоди в грошовій формі чи в грошовому виразі, такі як преміальні акції, бонуси, ліквідаційні виплати або прибуток від викупу акцій і прихований розподіл прибутку.

Пільги, передбачені цією статтею, застосовуються за умови, що відповідно до внутрішнього законодавства держава, резидентом якої є компанія, що здійснює виплату доходу від викупу акцій, оподатковує такі виплати як дивіденди.

Пунктом 1 ст. 10 «Дивіденди» Конвенції встановлено, що дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі.

Однак, відповідно до п.2 ст.10 Конвенції такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа — фактичний власник дивідендів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

а) 5 відсотків від загальної суми дивідендів, якщо фактичний власник володіє не менш ніж 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди, або інвестував в придбання акції чи інших прав компанії еквіваленті не менше 100000 євро;

b) 15 відсотків від загальної суми дивідендів у всіх інших випадках.

При цьому термін «дивіденди» у випадку використання в цій статті означає дохід від акцій або інших прав, які не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також дохід від інших корпоративних прав, який підлягає такому самому оподаткуванню, як дохід від акцій відповідно до законодавства тієї Держави, резидентом якої є компанія, що розподіляє прибуток (п. З ст. 10 Конвенції).

Враховуючи зазначене, у разі якщо відповідно до Кодексу, дохід, отриманий акціонером українського товариства, внаслідок здійснення операції із викупу цим товариством акцій власної емісії, вважається доходом, отриманим власником акцій у зв’язку із розподілом прибутку емітентом (тобто підпадає під поняття «дивіденди», визначене Кодексом), у випадку, що розглядається, слід застосовувати ст. 10 Конвенції.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.