Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.11.2019 р. № 1650/6/99-00-04-01-02-15/ІПК

Державна податкова служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) за результатами розгляду запиту на отримання індивідуальної податкової консультації фізичної особи - підприємця (далі — Підприємець) та у межах компетенції повідомляє таке.

Підприємець здійснює господарську діяльність як платник єдиного податку 3 групи за ставкою 5 відсотків без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Платник податків звертається з проханням надати інформацію:

Чи можна Підприємцю, здійснювати роздрібну торгівлю виноробною продукцією (крім сидру і перрі (без додавання спирту), зброджених напоїв, одержаних виключно в результаті природнього бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об’ємних одиниць (без додавання спирту) на розлив з тари виробника місткістю до 50 л у тару (посуд) кінцевого споживача (в т.ч. у ПЕТ-пляшки) на винос (тобто не для споживання на місті)?

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольними напоями, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі — Закон № 481).

Згідно з абзацом сьомим статті 1 Закону № 481 алкогольні напої — це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;

Абзацом тринадцятим статті 1 Закону № 481, абзацом першим пункту 2 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854 (далі — Правила) визначено, що роздрібна торгівля — це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.

Частиною двадцятою статті 15 Закону № 481 визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Абзацом чотирнадцятим статті 1 Закону № 481 визначено, що місце торгівлі — це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива — без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, — торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Статтею 11 Закону № 481 визначені вимоги до маркування алкогольних напоїв та передбачено, що розлив алкогольних напоїв здійснюється виключно у передбачену діючими стандартами тару.

Відповідно до вимог пункту 15 Правил не дозволяється продаж алкогольних напоїв у пляшках (іншій тарі) без етикеток або чіткого маркування, з наявними ознаками бою (тріщини, сколювання шийки, пошкодження закорковування тощо), у негерметично закоркованих пляшках, з наявністю сторонніх і завислих частинок або каламуті, осаду (якщо це не передбачено нормативним документом, обов'язковим до виконання), строк придатності яких минув

Крім того абзацом п’ятим пункту 15 Правил визначено, що продаж виноробної продукції здійснюється виключно у передбаченій діючими стандартами тарі.

Відповідно до вимог частини шостої статті 15 Закону № 481, абзацу першого пункту 22 Правил, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб’єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб’єктів господарювання громадського харчування, суб’єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Згідно з пунктом 11 статті 15 Закону № 481 забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у невизначених для цього місцях торгівлі.

Підпунктом 3 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу визначено, що не може бути платником єдиного податку першої - третьої груп Підприємець, у разі продажу ним підакцизних товарів (крім діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, перрі (без додання спирту) та столових вин).

Таким чином, Підприємцю заборонено здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями (крім столових вин) без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Підприємцю, як платнику єдиного податку третьої групи заборонено здійснювати діяльність з продажу алкогольних напоїв (крім діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, перрі (без додання спирту) та столових вин).

Також Підприємцю заборонено здійснювати продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у невизначених для цього місцях торгівлі, зокрема, на розлив для споживання на місці без статусу суб’єкта господарювання громадського харчування, суб’єкта господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.