Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.11.2019 р. № 1587/6/99-00-04-01-01-15/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі — Кодекс), розглянула запит Товариства на надання індивідуальної податкової консультації щодо ліцензування зберігання пального та в межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що основним видом діяльності є електромонтажні роботи, які виконуються за замовленням партнерів та з залученням субпідрядників. 

Роботи виконуються на будівельних майданчиках із залученням відповідного будівельного електрообладнання та інструментів.

Крім цього, Товариство придбало дизельний генератор (С38 Б5) з метою використання у власній господарській діяльності для безперебійного забезпечення живлення будівельного обладнання та техніки.

Даний дизельний генератор не є нерухомим майном і в разі необхідності планується переміщення такого генератора в залежності від потреби в даному обладнанні на тому чи іншому об’єкті.

Товариство цікавить відповідь на запитання:

1. Чи потрібно отримувати Товариству ліцензію на право зберігання пального, що використовується для власних потреб, та розміщене у паливному баку пересувного дизельного генератора в об’ємі до 175 літрів?
 

2. В разі необхідності, які документи разом із заявою на отримання ліцензії на право зберігання пального необхідно подавати, для отримання відповідної ліцензії, суб’єкту господарювання за відсутності у нього стаціонарних об’єктів (цистерн/ємностей) для зберігання пального, а наявний лише пересувний дизельний генератор в топливному баку якого зберігається пальне?
 

Щодо питання № 1:

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним визначено статтею 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі — Закон № 481).

Відповідно до статті 1 Закону № 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Зберігання пального — діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

У разі, якщо Товариство у своїй діяльності не здійснює зберігання пального та не має місць зберігання пального у розумінні статті 1 Закону № 481, ліцензія на зберігання пального не видається.

Зберігання пального в паливних баках транспортних засобів/технічному обладнанні/пристроях не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального, оскільки дані резервуари не являються нерухомим майном та не мають чіткої прив’язки до місця (території) згідно з Законом № 481.

Разом з цим зазначаємо, що статтею 17 Закону № 481 встановлені відповідні штрафні санкції за здійснення господарської діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії на зберігання пального.
 

Щодо питання № 2:

Ліцензія на право зберігання пального видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Законом № 481 встановлено річну плату за ліцензії на право зберігання пального у розмірі 780 гривень.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (зберігання пального).

Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

— документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

— акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці зберігання пального, необхідних для зберігання пального або копій документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року;

— дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Ліцензії на право зберігання пального або рішення про відмову в їх видачі видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у Законі № 481 документів.

Документи для отримання ліцензії на право зберігання пального суб’єкти господарювання можуть подати на адресу Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за місцем зберігання пального.

Частиною третьою статті 5 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.