Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.11.2019 р. № 1638/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення з питань коригування податкових зобов’язань з ПДВ при списанні у зв’язку із закінченням строку позовної давності кредиторської заборгованості за отриманими авансами, поставка товару за якими не відбулася, та щодо врахування суми такої списаної кредиторської заборгованості при визначенні доходу сільськогосподарського товаровиробника - платника єдиного податку четвертої групи, для розрахунку частки сільськогосподарського виробництва за рік, і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) повідомляє.

Щодо коригування податкових зобов’язань з ПДВ

Статтями 257 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) та 120 ПКУ встановлено загальний термін позовної давності тривалістю у три роки (1095 днів).

Підпунктом «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначене, що заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Згідно з підпунктом «а» пункту 187.1 статті 187 ПКУ дата надходженні авансового платежу є датою виникнення у продавця товарів/послуг податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) у встановлений ПКУ термін (пункт 201.1 статті 201 ПКУ).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації Її вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненії постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного у порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН.

Нараховану на дату отримання авансового платежу суму податкового зобов’язання з ПДВ постачальник має право відкоригувати виключно на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, який підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (пункт 192. статті 192 ПКУ).

При цьому розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв’язку із сплином терміну, встановленого статтями 257 ЦКУ та 102 ПКУ.

Щодо врахування сум списаної безнадійної кредиторської заборгованості у складі доходу сільськогосподарського товаровиробника - платника єдиного податку четвертої групи при розрахунку частки сільськогосподарського виробництва

Відповідно до підпункту «а» підпункту 4 пункту 291.4 статті 291, пункту 292і. 1 статті 292і ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи, належать сільськогосподарські товаровиробники - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави розділу XIV ПКУ — питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку (підпункт 14.1.262 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) для цілей глави 1 розділу XIV ПКУ — продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а такої продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (підпункт 14.1.234 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.04.2017 за № 510/20823, зі змінами та доповненнями (далі — Розрахунок).

При складанні Розрахунку сільськогосподарські товаровиробники керуються даними бухгалтерського обліку.

Загальна сума доходу підприємства (пункт 2 Розрахунку) визначається відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, зі змінами та доповненнями (далі — П(С)БО 15).

Пунктом 15 П(С)БО 15 визначено, що доходом визнається сума зобов’язання, яке не підлягає погашенню.
Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20, зі змінами та доповненнями, якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Отже, сума списаної кредиторської заборгованості, яка виникла внаслідок отримання попередньої оплати за товар, який не був поставлений протягом терміну позовної давності, включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Пунктом 3.5 Розрахунку передбачено, що загальна сума доходу сільськогосподарського товаровиробника у цілях розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва зменшується на суму доходу від списаної кредиторської заборгованості, що виникла в ході операційного циклу по закінченні строку позовної давності

Зазначаємо, що підпунктом 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 ПКУ встановлено, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Таким чином, якщо дохід платника єдиного податку четвертої групи від реалізації продукції сільськогосподарського товаровиробництва за результатами звітного податкового періоду 2019 року буде менший, ніж 75 відсотків від загального доходу, то платник податків з 01.01.2020 зобов’язаний сплачувати податки на загальних підставах.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.