Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.11.2019 р. № 1609/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за операціями з постачання товарів, оплата за які здійснюється за рахунок бюджетних коштів, а також аналогічне звернення платника податку, надіслане до ДПС листом Офісу великих платників податків ДПС, і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та іншіх показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачеі о законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктем оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касi платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів датою виникнення податкових зобов'язань є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом (пункт 187.7 статті 187 розділу V Кодексу).

Підтвердженням того, що товари/послуги оплачуються за рахунок бюджетних коштів, є наявність у договорі про поставку товарів/послуг умові і, що оплата за поставлені товари/послуги здійснюється з відповідного рахунку Державного казначейства України.

Таким чином, у разі якщо оплата за товари здійснюється за рахунок бюджетних коштів, дата виникнення податкових зобов'язань за операцією з постачання таких товарів повинна визначатися постачальником відповідно до пункту 187.7 статті 187 розділу V Кодексу на дату зарахування таких грошових коштів на банківський рахунок.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 розділу V Кодексу на дату виникнеш я податкових зобов'язань з ПДВ платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 розділу V Кодексу).

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт "а" пункту 198.1 статті 198 розділу V Кодексу).

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V Кодексу встановлено, що нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того,чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРП Н податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу.

З урахуванням вищезазначеного, а також норм пунктів 201.1, 201.7 :а 201.10 статті 201 Кодексу право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку - покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної платником податку - постачальником на дату виникнення податкових зобов’язань за операцією з постачання товарів/послуг
та зареєстрованої в ЄРПН, показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою операцією.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадки х повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Таким чином, податкова накладна за операцією з постачання товарі з, оплата за які здійснюється за рахунок бюджетних коштів, складена платникс м податку не на дату отримання таких коштів на банківський рахунок постачальника, а на дату відвантаження товарів, є такою, що складена з порушенням норм ПКУ та не відповідає первинним (бухгалтерським) документам, отже така податкова накладна не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту.

З метою виправлення помилки, допущеної платником податку -постачальником при складанні податкової накладної, про яку йдеться у зверненні, такий платник податку на дату виявлення помилки може скласт и розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до такої податкової накладної, в якому усі числові показники зазначити зі знаком (вивести в нуль показники податкової накладної).

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем товарів.

Одночасно з цим платник податку - постачальник повинен скласти ногу податкову накладну з правильною датою складання (яка відповідає даті виникнення податкових зобов’язань, у даному випадку - даті зарахування бюджетних коштів на банківський рахунок такого постачальника) :а зареєструвати її в ЄРПН.

Така податкова накладна буде для покупця товарів підставою для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у ній (за умови дотримання інших правил, визначених Кодексом для формування податкового кредиту).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.