X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.12.2019 р. № 1675/10/26-15-33-18-12-ІПК

Головне управління ДПС у м. Києві відповідно до статті 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-ІV зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс) розглянуло Ваше звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Контролюючі органи здійснюють свою діяльність в межах повноважень та функцій, визначених у Положенні про Державну податкову службу України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, та статтею 191 Кодексу.

Пунктом 19і .1 статті 19і Кодексу, зокрема, передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 Кодексу).

Положеннями Кодексу не визначений окремо порядок для коригування фінансового результату до оподаткування за договором оренди нерухомого майна та орендної плати на користь третьої особи,тому такі операції враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України (далі - Положення № 375).

Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику, зокрема, у сфері бухгалтерського обліку (пункт 1 Положення № 375).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, з питання порядку відображення в бухгалтерському обліку юридичної особи операцій з оренди нерухомого майна та орендної плати, що сплачується за договором на користь третьої особи, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Кодексу дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік видів доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначений у підпунктах 164.2.1 - 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Кодексу.

Згідно з підпунктом 164.2,5 пункту 164.2 статті 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 Кодексу.

Також, відповідно до підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 Кодексу, тобто інші доходи, які не увійшли в перелік видів доходів, визначених у підпунктах 164.2.1 - 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Кодексу.

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV Кодексу (підпункт 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду (підпункт «б» пункту 176.2 статті 176 Кодексу).

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556, затверджено Порядок заповнення та подання податковими агентами (далі - Порядок) Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (далі - Розрахунок 1ДФ).

Відповідно до пункту 3.6 Порядку у графі 5 «Ознака доходу» Розрахунку 1ДФ зазначається ознака доходу згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку до Порядку.

Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб суми орендних платежів, що нараховуються (виплачуються) податковим агентом фізичній особі відповідно до договору оренди нерухомого майна, відображаються таким податковим агентом у Розрахунку 1ДФ за ознакою доходу «106», як дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 Кодексу.

Крім того, у разі виплати податковим агентом згідно з договором оренди нерухомого майна коштів третій особі, така виплата відповідно до підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Кодексу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (фізичної особи) як інші доходи та відображається податковим агентом у Розрахунку 1ДФ за ознакою доходу «127».

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.