Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.11.2019 р. № 1609/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за операціями з постачання товарів, оплата за які здійснюється за рахунок бюджетних коштів, а також аналогічне звернення платника податку, надіслане до ДПС листом Офісу великих платників податків ДПС, і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та іншіх показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

— дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касi платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

— дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів датою виникнення податкових зобов'язань є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом (пункт 187 7 статті 187 розділу V Кодексу).

Підтвердженням того, що товари/послуги оплачуються за рахунок бюджетних коштів, є наявність у договорі про поставку товарів/послуг умови, що оплата за поставлені товари/послуги здійснюється з відповідного рахунку Державного казначейства України.

Таким чином, у разі якщо оплата за товари здійснюється за рахунок бюджетних коштів, дата виникнення податкових зобов'язань за операцією з постачання таких товарів повинна визначатися постачальником відповідно до пункту 187.7 статті 187 розділу V Кодексу на дату зарахування таких грошових коштів на банківський рахунок.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 розділу V Кодексу на дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 розділу V Кодексу).

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт "а" пункту 198.1 статті 198 розділу V Кодексу).

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V Кодексу встановлено, що нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу.

З урахуванням вищезазначеного, а також норм пунктів 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 Кодексу право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку - покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної платником податку - постачальником на дату виникнення податкових зобов’язань за операцією з постачання товарів/послуг та зареєстрованої в ЄРПН, показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою операцією.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Таким чином, податкова накладна за операцією з постачання товарів, оплата за які здійснюється за рахунок бюджетних коштів, складена платником податку не на дату отримання таких коштів на банківський рахунок постачальника, а на дату відвантаження товарів, є такою, що складена з порушенням норм ПКУ та не відповідає первинним (бухгалтерським) документам, отже така податкова накладна не може бути підставою дія віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту.

З метою виправлення помилки, допущеної платником податку - постачальником при складанні податкової накладної, про яку йдеться у зверненні, такий платник податку на дату виявлення помилки може скласти розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до такої податкової накладної, в якому усі числові показники зазначити зі знаком (вивести в нуль показники податкової накладної). Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем товарів.

Одночасно з цим платник податку - постачальник повинен скласти нову податкову накладну з правильною датою складання (яка відповідає даті виникнення податкових зобов’язань, у даному випадку — даті зарахування бюджетних коштів на банківський рахунок такого постачальника) та зареєструвати її в ЄРПН.

Така податкова накладна буде для покупця товарів підставою для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у ній (за умови дотримання інших правил, визначених Кодексом для формування податкового кредиту).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.