Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.11.2019 р. № 1535/ІПК/04-36-33-02-07

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС), керуючись ст.52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі - Кодекс), розглянуто звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо порядку використання права на податкову знижку та у межах своїх повноважень повідомляє.

Відповідно до п. 7.3 ст. 7 Кодексу будь-які питання оподаткування регулюються Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Згідно пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Кодексу.

Законом України від 3 липня 2018 року № 2477-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (далі — Закон № 2477) внесені зміни, зокрема, до пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, згідно із якими платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсацій вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

До витрат, які платник податку матиме право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками 2018 року враховуватимуться витрати, понесені платником після набрання чинності Законом. № 2477-VIII, тобто після 28 липня 2018 року та підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» (далі — Закон № 2145-VIII) та спеціальні закони України «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно - технічну освіту», «Про вищу освіту».

Спеціальними законами визначено структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

Відповідно до ст. 22 Закону № 2145-VIII юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність.

Права та обов'язки закладу освіти, передбачені цим Законом та іншими законами України, має також фізична особа — підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність.

Освітня діяльність провадиться на підставі ліцензії, що видається органом ліцензування відповідно до законодавства (ст.43 Закону № 2145-VIII).

Разом з тим, відповідно до п. 5 частини першої ст. 1 та п. 6 частини першої ст. 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VIII "Про ліцензування видів господарської діяльності" освітня діяльність підлягає ліцензуванню, з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається (контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків) по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Кодексу).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема,

•    квитанціями;

•    фіскальними або товарними чеками;

•    прибутковими касовими ордерами;

•    копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).

Оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексом (пп. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).

Законом № 2145-VIII встановлено, що договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.

Разом з тим, законом України від 22 червня 2000 року № 1841-III «Про позашкільну освіту» (далі — Закон № 1841-III) визначено, що позашкільна освіта це сукупність знань, умінь та навичок, що здобувають вихованці, учні і слухачі в закладах позашкільної освіти, інших суб’єктах освітньої діяльності за програмами позашкільної освіти.

Відповідно до ст. 16 Закону № 1841-III освітня програма — це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом позашкільної освіти для досягнення учнями, вихованцями, слухачами результатів навчання (набуття компетентностей).

Навчально-виховний процес у позашкільних закладах незалежно від підпорядкування, типів та форм власності здійснюється за типовими навчальними планами і програмами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

Враховуючи наведене вище, послуги позашкільної освіти повинні надаватись згідно із затвердженими програмами позашкільної освіти, мати визначену вартість та повинні бути спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання.

Для отримання податкової знижки з закладом освіти має бути укладений договір про надання освітніх послуг у сфері позашкільної освіти, де зазначено хто надає послуги, їх отримувача, вартість таких послуг, строк надання, а оплата підтверджена платіжними та розрахунковими документами.

Таким чином, у платника податків відсутні підстави для використання права на податкову знижку, якщо відсутній договір про надання освітніх послуг у сфері позашкільної освіти, укладений з закладом освіти, із зазначенням особи яка надає послуги, їх отримувача, вартість таких послуг.

Заява платника податків, на зарахування дитини в групу подовженого дня, не зазначена у переліку підтверджуючих документів для підтвердження витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначених у п. 166.2 ст. 166 Кодексу та за змістом не відповідає вимогам пп.. 166.2.1 п. 166.2 ст.166 Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.