Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно отримання ліцензій на право оптової та/або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального, та в межах компетенції повідомляє.
У зверненні Товариство поінформувало, що в процесі провадження господарської діяльності закуповує нафтопродукти, а саме, бензин та дизельне пальне у вигляді талонів та паливних карток.
З урахуванням викладеного вище, Товариство цікавлять наступні запитання:
1. Чи необхідна наявність у Постачальника пального за Договором поставки нафтопродуктів укладеним з Товариством ліцензії на право оптової чи роздрібної торгівлі пальним або ліцензії на право зберігання пального?
2. Чи необхідна у Постачальника за Договором ліцензія на право оптової чи роздрібної торгівлі пальним або ліцензії на право зберігання пального, якщо наведений Договір буде доповнений умовами відносно яких фізичний відпуск пального буде здійснюватися визначеними юридичними особами відмінними від Постачальника через АЗС (за наявності у таких озіб ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним) на підставі окремого договору між такими особами та Постачальником пального за договором зберігання?
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України, визначено Законом України від 19.12. И 95 № 481-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон № 481).
Відповідно до ст. 1 Закону № 481:
оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;
роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/гбо оливороздавальні колонки;
зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Оптова торгівля пальним, роздрібна торгівля пальним та зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним — одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.
Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право роздріб тої торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального, місцях роздрібної торгівлі пальним або місцях оптової торгівлі пальним на які отримані відповідні ліцензії.
Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:
до акцизного складу;
до акцизного складу пересувного;
для власного споживання чи промислової переробки;
будь-яким іншим особам.
Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:
у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.
У розділі 3 Інструкції про порядок приймання, транспортувань я, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічною регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі - — Інструкція № 281) зазначено, що талон — це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує прано його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Форму, зміст і ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.
При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери (п. 10.3.3.1 Інструкції № 281).
Операції з придбання пального в талонах не потребують оформлення акцизних складів, так як на АЗС безпосередньо проходить операція зі зберігання пального, що водночас підпадає під визначення акцизного складу відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та на якому згідно пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 891 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого та реалізованого пального і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку» повинен вестись в Реєстрі за кожним розпорядником акцизного складу облік обсягу обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД по резервуару.
Отже, у разі реалізації пального у розумінні Кодексу, суб’єкту господарювання необхідно отримати ліцензію на відповідний вид діяльності.
Частиною третьою ст. 5 Господарського кодексу України визначено, цо суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |