Головне управління Державної податкової служби у Львівській області розглянуло звернення щодо формування податкового кредиту платником, який застосовує касовий метод нарахування податкових зобов'язань і формування податкового кредиту, на підставі податкових накладних, якщо з дати їх складання минуло 1095 днів та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодексу), повідомляє.
Як зазначено у зверненні між комунальним підприємством, яке застосовує касовий метод податкового обліку, та постачальником газу укладено договір про реструктуризацію заборгованості за спожитий газ в 2010 році за період з травня 2012 року по квітень 2027 року.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).
Підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу визначено, що касовий метод для цілей оподаткування ПДВ - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Пунктом 187.10 статті 187 розділу V та пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX „Перехідні положення” Кодексу для окремих категорій платників податку, які здійснюють операції, визначені вказаними пунктами, передбачено застосування касового методу податкового обліку з ПДВ.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Починаючи з 03.12.2017 у зв'язку з прийняттям Закону України від 09 листопада 2017 року №2198-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України” змінено період, протягом якого отримувач товарів/послуг має право віднесення суми ПДВ до податкового кредиту, з 365 календарних днів на 1095 календарних днів.
Так, згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V Кодексу у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Отже, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному (податковому) періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв'язку з тим, що на дату складення постачальником таких податкових накладних не мав права на формування податкового кредиту (застосування касового методу), таке право виникає з моменту оплати вартості товарів/послуг, при постачанні яких була складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, і зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Таким чином, суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, можуть бути віднесені до складу податкового кредиту:
- у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН - протягом 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних /розрахунків коригування до таких податкових накладних;
- у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН - протягом 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, але не раніше дати такої реєстрації.
Слід зазначити, що статтею 36 розділу І Кодексу встановлено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати, свої податкові зобов'язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |