Державна фіскальна служба України розглянула звернення стосовно виконання постанови суду щодо скасування податкової консультації стосовно оподаткування податком на додану вартість платних послуг, що надаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Згідно з підпунктом 197.1.19 пункту 197.1 статті 197 Кодексу звільняються від оподаткування операції з надання послуг з реєстрації актів цивільного стану державними органами, уповноваженими здійснювати таку реєстрацію згідно із законодавством.
Відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкт права інтелектуальної власності та інші матеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, є постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку.
Законом України від 01.07.2010 № 2398-VІ "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (далі - Закон № 2398) визначено засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону № 2398 актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.
Пунктом 2 статті 2 Закону № 2398 державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Поряд з цим, згідно з пунктом 6 розділу 1 наказу Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940 "Про затвердження правил державної реєстрації актів громадського стану” визначено, що для підтвердження факту державної реєстрації акту цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видаються відповідні свідоцтва про народження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть на бланках, виготовлених за зразками та їх описами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2010 № 1025 "Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану".
Відповідно до пункту 2 Порядку надання платних послуг відділами державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.12.2010 р. № 3335/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за № 1380/18675 (далі - Порядок № 3335/5), повноваження щодо проведення державної реєстрації народження фізичної особи та її походження, шлюбу, зміни імені, смерті, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, видачі свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану відділи державної реєстрації здійснюють безоплатно, за винятком сплати державного мита у встановлених законодавством випадках.
Отже, для застосування норм підпункту 197.1.19 пункт 197.1 статті 197 Кодексу необхідне виконання таких вимог:
- послуги повинні надаватися виключно державними органами, уповноваженими здійснювати таку реєстрацію згідно із законодавством;
- послуга, які надаються, є послугами з реєстрації актів цивільного стану.
Тобто, надання послуг з реєстрації актів цивільного стану державними органами, уповноваженими здійснювати таку реєстрацію згідно із законодавством, звільняється від оподаткування податком на додану вартість згідно з підпунктом 197.1.19 пункту 197.1 статті 197 Кодексу.
Водночас, поряд з безоплатними послугами, відділи реєстрації актів цивільного стану можуть надавати і платні послуги. Перелік платних послуг, які можуть надаватись працівниками органів реєстрації актів цивільного стану, передбачено статтею 20 Закону № 2398 та затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 № 1168 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися відділами державної реєстрації актів цивільного стану” (далі - Постанова № 1168). Платні послуги є послугами, що надаються державними органами окрім реєстрації актів цивільного стану.
Згідно з пунктами 4, 5 Порядку № 3335/5 та позиції, викладеної в роз’ясненні Міністерства юстиції України від 25.08.2011 року "Порядок надання платних послуг відділами державної реєстрації актів цивільного стану", платні послуги не пов’язані з виконанням основних завдань державних органів, покладених Законом на відділи державної реєстрації актів цивільного стану, та надаються на бажання заявника за відповідною письмовою заявою фізичної особи, в якій зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання (перебування) та вид платної послуги згідно з Переліком.
Надання платних послуг спрямоване на покращення обслуговування громадян під час їх звернення до відділів державної реєстрації актів цивільного стану з питань, пов’язаних з державною реєстрацією актів цивільного стану, та сприяє належній реалізації їх інтересів.
Операції з надання платних послуг, перелік яких затверджено Постановою №1168, згід но положень Кодексу оподатковуються податком на додану вартість на загальних підставах, оскільки:
- відповідний перелік передбачає послуги, які по своєму змісту не підпадають під визначення операцій з реєстрації актів цивільного стану, вичерпний перелік яких наведений у пункті 2 статті 2 Закону № 2398;
- по платних послугах не проводиться державна реєстрація щодо їх надання, яка не підтверджується видачею обов’язкового свідоцтва (витягу);
- розмір плати за надання платних послуг затверджується головними управліннями юстиції в областях, тоді ж реєстрація актів цивільного стану здійснюється безоплатно, за винятком сплати державного мита у встановлених законодавством випадках;
- платні послуги надаються за бажанням заявника.
Проте, рішенням суду визначено, що на операції з надання послуг, пов'язаних з реєстрацією актів цивільного стану, які надаються органами державної реєстрації актів цивільного стану, розповсюджуються положення підпункту 197.1.19 пункту 197.1 статті 197 ПКУ, які передбачають звільнення від оподаткування ПДВ.
Зокрема, суд обгрунтовує це наступним.
Згідно зі статтею 2 Закону № 2398 актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють ЇЇ можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 4 Закону № 2398 органами державної реєстрації актів цивільного стану є:
1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державку політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану;
2) відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану);
3) виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення) рад.
Органи державної реєстрації актів цивільного стану надають послуги з державної реєстрації актів цивільного стану, за які справляється державне мито у розмірі, визначеному законом, та платні послуги, перелік яких затверджується Кабінетом міністрів України.
При цьому кошти, одержані від надання платних послуг, зараховуються до державного бюджету.
Тобто, аналіз наведеної норми, здійсненої судом, свідчить, що серед інших відділами державної реєстрації актів цивільного стану можуть надаватися також платні послуги згідно переліку платних послуг, які затверджені Постановою №1168.
Таким чином, на думку суду, викладені положення Закону № 2398 визначають, що реєстрація актів цивільного ставу полягає в державній реєстрації актів цивільного стану та наданні послуг державними органами, уповноваженими здійснювати таку реєстрацію, а відтак, і у застосуванні до цих послуг підпункту 197.1.19 пункту 197.1 статті 197 Кодексу, яке передбачає звільнення від оподаткування.
Разом з тим, до Вищого адміністративного суду України подано касаційну скаргу на постанову суду, ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження, а, отже, остаточна позиція щодо застосування підпункту 197449 пункту 1974 статті 197 Кодексу буде надана після винесення рішення суду касаційної інстанції.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |