Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.11.2019 р. № 1554/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба розглянула звернення щодо особливосте! і оподаткування ПДВ та податком на прибуток підприємств та відображення і і податковому обліку операцій із проведення планових капітальних або деповських ремонтів залізничного рухомого складу та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, придбані Товариством залізничні транспортні засоби (вантажні вагони) відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі - П(С)БО 7) обліковуються  як основні засоби групи 5.

Відповідно до пункту 15 П(С)БО 7 витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, Товариством  включаються до складу витрат.

Терміни та види планових ремонтів (планові капітальні або деповські ремонти) визначаються Товариством відповідно до Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства Інфраструктури України від 29.01.2015 № 17, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 168/26613, Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.96 № 411, зареєстрованим в Міністерств юстиції України 25 лютого 1997 року за № 50/1854.

Інформація про витрати підприємства та її розкриття в фінансовії звітності по операціях з проведення планових ремонтів (планові капітальні або деповські ремонти) відображається відповідно до Положення (стандарт бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (далі - П(С)БО 16), а саме:

до витрат на збут продукції включаються витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, (пункт 19 П(С)БО 16);

до складу загальновиробничих витрат та адміністративних витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт основним засобів, інших необоротних активів (підпункт 15.4 та пункт 18 П(С)БО 16);

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

 Витрати, які неможливо пряме пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені (пункт 7 П(С)БО 16).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним використовуються у значенні, встановленому іншими законами (пункт 5.2 статті 5 розділу І Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу II Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій із проведення планових капітальних або деповських ремонтів залізничного рухомого складу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначено статтею 191 розділу V Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 розділу V Кодексу).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу (пункт 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугамг, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана і виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами і комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14. статті 14 розділу V Кодексу).

Таким чином, Товариство, платник ПДВ, має право віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв'язку із проведенн і планових капітальних або деповських ремонтів залізничного рухомого складу та за умови наявності зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.

Щодо особливостей оподаткування податком на прибуток підприємств операцій із проведення планових капітальних або деповських ремонтів залізничного рухомого складу

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III Кодексу об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та з і її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартіз фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положення 5 Кодексу.

Пунктом 138.2 статті 138 Кодексу передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат на ремонт, реконструкцій, модернізацію або поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат на ремонти основних засобів, які використовуються в господарській діяльності («виробничі основні засоби»).

Такі витрати відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування без відображення в додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про доходи та витрати підприємства за вказаними операціями визначаються за П(С)БО 16 та П(С)БО 7.

Витрати для підтримання об'єкта в робочому стані (проведенню: технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту, в тому числ планового) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, витрати на утримання, експлуатацію тг включаються до складу відповідних статей витрат в періоді їх здійсненій (пункт 18 П(С)БО 7, підпункт 15.4, пункти 7, 18, 19 П(С)БО 16).

Згідно зі статтею 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі -Закон № 996) підставою для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку є первинні документи, що можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону № 996).

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.