Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.12.2019 р. № 1788/6/99-00-04-02-06-15/ІПК

З урахуванням пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби України» Державна податкова служба України, відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації та в межах компетенції повідомляє таке.    

У зверненні Товариство, зазначило, що здійснює господарську діяльність з надання послуг транспортного експедирування та послуг з перевезення вантажів самостійно, а також з залученням третіх осіб - перевізників та має намір здійснювати посередницьку діяльність з продажу пального своїм Контрагентам, перевізникам.

Товариство планує придбавати пальне у юридичної особи - Постачальника з правом на подальший перепродаж придбаного пального Контрагентам Товариства.

Придбане Товариством у Постачальника пальне не буде фактично передаватись (відвантажуватись) Товариством, а буде нд договірних умовах зберігатись Постачальником до моменту відвантаження такого пального Контрагентам Товариства.

Товариство буде здійснювати продаж пального своїм Контрагентам на умовах ЕХW («Франко-завод»), відповідно до яких Контрагенти будуть самостійно отримувати придбане у Товариства пальне з місць зберігання такого пального Постачальника, який на договірних умовах здійснюватиме зберігання пального Товариства до моменту його відвантаження Контрагентам Товариства.

Товариство не здійснює фактичного одержання пального від Постачальника, та не здійснює фактичного відвантаження пального Контрагентам Товариства.

Товариство не володіє та не має в своєму розпорядженні місць зберігання пального, місць відвантаження пального або місць наливу (відпуску) пального, АЗС, цистерн або резервуарів для зберігання пального, та інших подібних об'єктів.

Товариство для провадження вищезазначеної діяльності отримує ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, та зареєструється платником акцизного податку.

З огляду на вищевикладене, Товариство запитує чи необхідно йому реєструвати акцизні склади, встановлювати та реєструвати витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники, а також виконувати інші зобов'язання, передбачені пунктами 230.1.2., 230.1.3. ст. 230 Кодексу?

Відповідно до п.п. 14.1.6. п. 14.1. ст. 14 Кодексу, акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі -приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, скасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарцого року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (бет урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантажфння та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) "паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої".

Відповідно до п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу:

розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Згідно п. 230.1 ст. 230 Кодексу:

Акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на|акцизному складі.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратрмірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Відповідно до підпункту 14.1.224 пункту 14.1. статті 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - зокрема, суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвацтаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу буде вважатися розпорядником акцизного складу, відповідно до підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

У випадку, зазначеному у запиті Товариства, якщо Товариство не здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та не має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизЦого складу, воно не буде вважатися розпорядником акцизного складу відповідно до підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, а отже не повинно реєструвати акцизні склади, встановлювати та реєструвати витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники, а також виконувати інші зобов'язання, передбачені пунктами 230.1.2., 230.1.3. ст. 230 Кодексу .

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.