Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.12.2019 р. № 1866/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо відображення у податковому обліку виявлених за результатами проведення документальної перевірки сум заниження податкових зобов'язань, застосованих штрафних (фінансових) санкцій та пені, пов'язаних з таким заниженням, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Порядок надсилання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254 (із змінами) (далі - Наказ № 1204).

Відповідно до п. 2 розділу II Наказу № 1204 податкове повідомлення -рішення за формою «Р» складається у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов'язань платника податків та застосування за наслідками таких перевірок передбачених Кодексом штрафних (фінансових) санкцій, пов'язаних з таким заниженням податкових зобов'язань (крім грошових зобов'язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень).

Що стосується порядку відображення в податковій звітності виявленого за наслідками проведеної перевірки заниження податкових зобов'язань платника податків з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій і пені, пов'язаних з таким заниженням, зазначаємо, що Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (із змінами), не передбачено можливості такого відображення. Такі грошові зобов’язання та пеня відображаються в інтегрованій картці платника податків на підставі податкового повідомлення - рішення форми «Р», та підлягають сплаті (перерахуванню) до бюджету.

Щодо відображення сум заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток, штрафних (фінансових) санкцій та пені, пов'язаних з таким заниженням податкових зобов'язань, у податковій декларації з податку на прибуток підприємств, повідомляємо таке.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Оскільки положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму нарахованого податку за результатами проведення документальної перевірки за минулі звітні періоди, то такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Щодо штрафу (пені) за результатами перевірки повідомляємо, що згідно п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків згідно з п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

З урахуванням ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Крім того, п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено поняття штрафної санкції (фінансової санкції, штрафу), якою у податкових відносинах вважається плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи зазначене, для цілей визначення різниць відповідно до пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу враховуються штрафні санкції, нараховані у межах цивільно-правових договорів, укладених з іншими суб’єктами господарювання згідно з нормами цивільного законодавства.

На суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нарахованих органами ДПС у зв'язку з порушенням платником податку вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, фінансовий результат до оподаткування не збільшується.

Тобто, зазначені операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку під час визначення фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, за роз’ясненнями з питань відображення у бухгалтерському обліку сум заниження податкових зобов'язань платника податків, штрафних (фінансових) санкцій та пені, пов'язаних з таким заниженням податкових зобов'язань, застосованих за наслідками проведення документальної перевірки, платнику податків доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.