Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.12.2019 р. № 1780/6/99-00-04-01-04-15/ІПК

Державна податкова служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) розглянула звернення Товариства щодо особливостей роботи акцизних складів та повідомляє таке.

Товариство зазначило, що є платником акцизного податку, отримало ліцензії на право зберігання пального, зареєструвало власні акцизні склади, з яких відпускає пальне для заправки власного рухомого складу, та планує в господарській діяльності відмовитися від використання частини ємностей, що розташовані на території акцизних складів.

Враховуючи викладене Товариство запитує:

1. Чи потрібно суб’єкту господарювання анулювати реєстрацію акцизного складу та ліцензію на право зберігання пального за адресою місця провадження діяльності, на якому не здійснюється зберігання та відпуск пального?

2. У скількох примірних складається акцизна накладна та які реквізити акцизного складу пересувного та покупця вказуються в ній, якщо відпуск пального відбувається з АЗС (місця роздрібної торгівлі) у паливозаправник (напівпричеп-цистерну) Товариства для подальшого заправлення паливних баків власного рухомого складу?

3. У скількох примірних складається акцизна накладна та які реквізити покупця та акцизного складу пересувного вказуються в ній, якщо постачання пального здійснюється постачальником з використання паливозаправника на пересувний склад покупця?

4. У разі несвоєчасної реєстрації акцизних накладних постачальником пального чи виникає необхідність поповнення електронного рахунку у покупця для своєчасної реєстрації акцизних накладних і чи є можливість повернути з бюджету сплачені кошти після реєстрації відповідних акцизних накладних постачальником?

До питання 1.

Згідно з абзацом третім підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу акцизний склад — це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Абзацом четвертим підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що не є акцизним складом, зокрема:
— приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) — власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

— приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

— паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Таким чином, приміщення або територія на митній території України вважається акцизним складом за наявності умов, визначених у підпункті 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Згідно з абзацом п’ятим пункту 12 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (далі — Порядок № 408), анулювання реєстрації акцизного складу здійснюється в разі виведення акцизного складу з експлуатації та подання заяви з відміткою про анулювання реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі — СЕАРП СЕ).

У разі подання зазначеної заяви платником акцизного податку надсилається повідомлення про закриття та припинення експлуатації такого об’єкта оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу.

Анулювання реєстрації акцизного складу проводиться за умови, що в СЕАРП СЕ дорівнюють нулю значення показників обсягів залишків пального, що обліковуються за таким акцизним складом за всіма кодами товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі — УКТ ЗЕД) (абзац шостий пункту 12 Порядку № 408).

Крім того, відповідно до абзацу сьомого пункту 12 Порядку № 408 у разі анулювання реєстрації платника акцизного податку анулюється реєстрація всіх його акцизних складів.

Також згідно з частиною сорок сьомою статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі — Закон № 481) ліцензія на право зберігання пального анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

— заяви суб’єкта господарювання;

— рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання;

— несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

— отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися / не погоджувалися такими органами;

— встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Отже, анулювання реєстрації акцизного складу здійснюється за наявності умов визначених у пункті 12 Порядку № 408, а ліцензія підлягає анулюванню органом ліцензування відповідно до підстав встановлених частиною сорок сьомою статті 15 Закону № 481.

До питань 2, 3 і 4.

З 01 липня 2019 року відповідно до змін, внесених до Кодексу Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі — Закон № 2628), змінено визначення терміну «реалізація пального».

Абзацом другим підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу передбачено, що реалізація пального — будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

— до акцизного складу;

— до акцизного складу пересувного;

— для власного споживання чи промислової переробки;

— будь-яким іншим особам.

Відповідно до абзацу п’ятнадцятого пункту 231.3 статті 231 Кодексу особа, яка реалізує пальне, зобов’язана скласти акцизну накладну в двох примірниках у разі реалізації пального:

— з акцизного складу до іншого акцизного складу, в тому числі через трубопровід або з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального такий інший акцизний склад уже відомий;

— з акцизного складу до акцизного складу пересувного;

— з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного;

— з акцизного складу пересувного до акцизного складу.

Таким чином, абзацом п’ятнадцятим пункту 231.3 статті 231 Кодексу визначено перелік підстав для складання особою, яка реалізує пальне, акцизної накладної в двох примірниках.

Особа, яка склала акцизну накладну в двох примірниках, зобов’язана зареєструвати перший примірник такої акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а другий примірник такої акцизної накладної в день її складання надіслати розпоряднику акцизного складу - отримувачу пального (абзац двадцятий пункту 231.3 статті 231 Кодексу).

Разом з цим, згідно з абзацом двадцять першим пункту 231.3 статті 231 Кодексу розпорядник акцизного складу / розпорядник акцизного складу пересувного — отримувач пального зобов’язаний зареєструвати другий примірник такої акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних після реєстрації першого примірника такої акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отримання пального на акцизний склад / акцизний склад пересувний.

Абзацом першим пункту 232.3 статті 232 Кодексу передбачено, що платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування, а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального в Єдиному реєстрі акцизних накладних на обсяг реалізованого пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (ƩАНакл), обчислений за такою формулою:

ƩАНакл =    ƩАНаклОтр    + ƩАМитн    + ƩЗаявкиПоповн - ƩКоригЗаявкиПоповн - ƩАНаклВид - ƩВтрат - ƩАМитнЕкспорт,
де:

ƩАНаклОтр — загальний обсяг пального за отриманими платником податку акцизними накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних, що підтверджено другим примірником акцизної накладної, зареєстрованим в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та розрахунками коригування до таких акцизних накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

ƩАМитн — загальний обсяг пального, ввезеного на митну територію України, оформленого належним чином митними деклараціями, з якого сплачено акцизний податок, або який оподатковується на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу;

ƩЗаявкиПоповн — загальний обсяг пального за оформленими та зареєстрованими в СЕАРП СЕ заявками на поповнення обсягу залишку пального, із списанням з облікових карток грошових коштів акцизного податку, сплаченого до бюджету, що дорівнюють сумі акцизного податку для відповідного обсягу пального;

ƩКоригЗаявкиПоповн — загальний обсяг пального за оформленими та зареєстрованими в СЕАРП СЕ коригуваннями до заявок на поповнення обсягу залишку пального, за якими зменшується попередньо збільшений обсяг залишку пального;

ƩАНаклВид — загальний обсяг пального або спирту етилового за виданими платником податку акцизними накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та розрахунками коригування до таких акцизних накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

ƩВтрат — загальний обсяг пального, як в межах, так і понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, включаючи випадки внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального, що засвідчені відповідним актом втрати, псування чи знищення пального, зазначений в акцизній накладній / розрахунку коригування, зареєстрованій в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

ƩАМитнЕкспорт — загальний обсяг пального, вивезеного за межі митної території України, оформленого належним    чином митними деклараціями, на який складені акцизні накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

На обсяги пального, що реалізується з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, через паливороздавальні або оливороздавальні колонки, платнику податку - отримувачу пального, зміна показника ƩАНаклОтр у такого платника податку - отримувача пального не відбувається (абзац сімнадцятий пункту 232.3 статті 232 Кодексу).

Процедуру заповнення акцизної накладної залежно від виду операцій з реалізації пального регламентовано розділом II Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.07.2019 за № 753/33724 (далі — Порядок № 262).

Згідно з абзацом тридцятим пункту 4 розділу II Порядку № 262 при здійсненні операції з відпуску/навантаження пального через паливороздавальні колонки з акцизного складу — АЗС, на який отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, у відповідному рядку акцизної накладної зазначається ознака щодо напрямів використання пального «4» — реалізація пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним.

Також інформуємо, що абзацом першим підпункту 232.4.2 пункту 232.4 статті 232 Кодексу передбачено, що у разі якщо у платника акцизного податку виникає потреба поповнити обсяги залишків пального в СЕАРП СЕ, він може зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального за умови:

— наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку, не менше ніж сума акцизного податку, розрахованого з обсягу пального у такій заявці, — для обсягів пального, що оподатковуються акцизним податком;

— без наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку — для обсягів пального, що оподатковуються на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу, або не підлягають оподаткуванню, або звільняються від оподаткування.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 232.4.2 пункту 232.4 статті 232 Кодексу кошти сплаченого акцизного податку, які обліковуються в СЕАРП СЕ зараховуються на окремі рахунки, відкриті платнику акцизного податку в центральному органі виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).