Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.12.2019 р. № 1752/6/99-00-04-04-03-15/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), на звернення Товариства щодо справляння екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (далі — Екологічний податок), повідомляє.

Товариство поінформувало, що тимчасово (до моменту реалізації за договором купівлі-продажу) розміщує на власних територіях відходи (шлак електросталеплавильний), які утворились під час його господарської діяльності.

Товариство запитує про виникнення у нього податкових зобов’язань з Екологічного податку.

Об’єктом та базою оподаткування Екологічним податком є, зокрема, обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання (п. 242.1 ст. 242 Кодексу).

Не є платниками Екологічного податку суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину (п. 240.5 ст. 240 Кодексу).

Відходи як вторинна сировина — відходи, для утилізації та переробки яких в Україні існують відповідні технології та виробничо-технологічні і/або економічні передумови (ст. 1 Закону України «Про відходи»).

Розміщення відходів — постійне (остаточне) перебування або захоронения відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (пп. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Зберігання відходів здійснюється відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують, зокрема, передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

На кожне місце чи об’єкт зберігання відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об’єктів зберігання і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об’єктів (ст. 34 Закону України «Про відходи»).

Суб’єкти господарювання, у яких утворюється, розміщується, використовується, а також здійснюється поставка або продаж, зокрема, вторинної сировини, подають до органів статистики звіт за формою державного статистичного спостереження № 14-мтп «Звіт про утворення, використання і поставку вторинної сировини і відходів виробництва» (Інструкція щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 14-мтп «Звіт про утворення, використання і поставку вторинної сировини і відходів виробництва», затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.10.2005 № 331, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.10.2005 за № 1280/11560).

Також суб’єкти господарювання мають забезпечити належний бухгалтерський облік операцій зі вторинною сировиною.

Таким чином, суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи, що за даними бухгалтерського обліку обліковуються як вторинна сировина, не є платниками Екологічного податку відповідно до п. 240.5 ст. 240 Кодексу.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.