Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.12.2019 р. № 1750/6/99-00-04-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України з урахуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби» розглянула звернення Товариства щодо застосування до Товариства штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань з податку на прибуток, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) інформує.

Товариство повідомило, що у зв’язку з неправильним зазначенням рахунку отримувача коштів Товариством було сплачено податок на прибуток за звітний (податковий) період перше півріччя 2019 року лише 20 серпня 2019 року та запитує щодо застосування до Товариства штрафних санкцій, передбачених п. 126.1 ст. 126 Кодексу.

Кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені Кодексом податки та збори, платником яких вона є згідно з Кодексом (пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Кодексу).

Податкове зобов’язання — сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, у порядку та строки, визначені податковим законодавством (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Статтею 38 Кодексу передбачено, що виконанням податкового обов’язку визнається сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 57.1 ст.57 Кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків передбачена ст. 126 Кодексу.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 Кодексу, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 126.2 ст. 126) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до ст. 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного та місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку України.

Частиною п’ятою ст. 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Аналогічно частиною п’ятою ст. 78 Бюджетного кодексу України встановлено, що податки і збори та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування відповідно на єдиний казначейський рахунок.
Зважаючи на викладене, податкове зобов’язання буде вважатися виконаним з дня зарахування сплачених коштів на єдиний казначейський рахунок.

Крім того, відповідно до п. 2.3 глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

Таким чином, у разі невірного заповнення платником податків реквізитів платіжних документів, кошти не надійдуть до відповідного рахунку бюджетної класифікації, а отже не буде погашена сума податкового зобов’язання платника податків.

З урахуванням положень п. 57.1 ст. 57 Кодексу граничний термін сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток за перше півріччя 2019 року -19 серпня 2019 року.

У разі несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов’язання контролюючим органом нараховується штраф у розмірі, визначеному п. 126.1 ст. 126 Кодексу. Такий штраф нараховується в інтегрованій картці платника податків в автоматичному режимі.

Пунктом 52.2 ст. 52 Кодексу встановлено, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.