X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.12.2019 р. № 1833/6/99-00-04-01-03-15/ІПК

Державна податкова служба України керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі  Кодекс) розглянула запит на отримання податкової консультації з питань застосування окремих норм податкового законодавства та повідомляє.

Як зазначено у запиті, основним видом діяльності Товариства є добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глиняного сланцю. Для здійснення видобутку Товариство використовує техніку та для її заправки має металеві ємності для зберігання пального, а також паливно-роздавальні колонки для дозаправки техніки.

Товариство запитує:

Чи є акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № 03-1) документом, який підтверджує прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства у розумінні змісту статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі  Закон № 481).

Якщо Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № 03-1) не є документом, який підтверджує прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, то які інші документи можна застосувати в даному випадку для об’єктів у розумінні змісту статті 15 Закону № 481?

Відповідно до статті 1 Закону № 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
Зберігання пального діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Порядок ліцензування зберігання пального  визначено в статті 15 Закону № 481, якою встановлено вичерпний перелік документів, необхідних для отримання ліцензії на право зберігання пального.

Враховуючи викладене вище, Підприємство для отримання ліцензії на право зберігання пального необхідно надати до органу ліцензування за місцем розташування місць зберігання пального пакет документів, встановлений вимогами Закону № 481.

Разом з цим, повідомляємо, що акт вводу в експлуатацію основних засобів за формою, затвердженою Наказом № 818 прийнятий відповідно до статті 56 Бюджетного кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є типовою формою з обліку та списання основних засобів розпорядниками бюджетних коштів, Державною казначейською службою України та фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Законом № 481 встановлено, що суб’єкти господарювання разом із заявою подають, серед іншого, завірені заявником копії таких документів, як акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці зберігання пального, необхідних для зберігання пального.

Порядок видачі, відмови у видачі, реєстрації, внесення змін до акта готовності об’єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів визначено ст. 39 Закону України від 17.02.2011 року № 3038 «Про регулювання містобудівної діяльності» яким встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене вище, повідомляємо, що видача документів про прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства належить до компетенції органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.