Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.09.2017 р. № 2044/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про заповнення податкових накладних

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо заповнення податкових накладних при здійсненні операцій з постачання теплової енергії та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках визначені підпунктами "а" - "і" пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу обов’язкові реквізити, зокрема код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП).

Платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Згідно із підпунктом 2 пункту 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, у разі постачання товару у нижній табличній частині податкової накладної заповнюється графа 3.1 "код товару згідно з УКТ ЗЕД", а у разі постачання послуги - графа 3.3 "код послуги згідно з ДКПП".

Державна фіскальна служба визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податків при складанні податкових накладних відповідно до статті 201 розділу V Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу визначено, що з метою застосування терміну "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.

Відповідно до статті 1 Закону України від 2 червня 2005 року № 2633-IV "Про теплопостачання" (далі — Закон № 2633) теплова енергія — товарна продукція, що виробляється на об’єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

У листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.03.2015 № 2713/15/61-15 зазначено, що договір про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії укладається з урахуванням норм Закону № 2633, Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1198, з урахуванням дотримання процедури укладення договорів, визначеної главою 53 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 розділу II Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про "бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарські операції.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Одночасно первинні документи повинні відповідати умовам договору,

у межах якого здійснюється господарська операція.