Державна податкова служба України відповідно до п. 52.5 ст. 52 Податкового кодексу України розглянула запит (далі — Товариство) стосовно отримання індивідуальної податкової консультації щодо застосування окремих норм податкового та іншого законодавства і в межах компетенції повідомляє.
У запиті Товариство поінформувало , що в процесі провадження господарської діяльності придбаває пальне, яке використовує виключно для власних потреб. При цьому пальне зберігається на території Товариства виключно в двох металевих ємностях об'ємами 16 м куб. та 32 м кубічних.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України, визначено Законом України від 19.12.1995 № 481-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі — Закон № 481).
Відповідно до статті 1 Закону № 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
Зберігання пального — діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Порядок ліцензування зберігання пального визначено статтею 15 Закону № 481, якою встановлено вичерпний перелік документів, необхідних для отримання ліцензії на право зберігання пального.
Враховуючи викладене вище, Товариству для отримання ліцензії на право зберігання пального необхідно надати до органу ліцензування за місцем розташування місць зберігання пального пакет документів, встановлений вимогами Закону № 481.
Крім цього, ст. 18 Закону № 481 встановлено, що тимчасово, до 1 січня 2022 року суб'єкти господарювання можуть отримувати ліцензію, зокрема, на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об'єкта або акта готовності об'єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інших документів , що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об'єктів , необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об'єкти нерухомого майна , виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за вказаною Товариством адресою, власником нерухомого майна є інший суб'єкт господарювання. Також, за договором іпотеки встановлено обтяження на заборону на зазначене нерухоме майно.
Статтею 15 Закону № 481 встановлено, що у разі, якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об'єкта .
Разом з цим. ст. 17 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2654 «Про заставу» визначено, що заставодавець зберігає право розпорядження заставленним майном, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Таким чином, необхідно надати підтвердження, що договори іпотеки не встановлено жодних обмежень щодо розпорядження заставодавцем заставленим майном.
Крім цього повідомляємо, що акт приймання-передачі (внутрішньго переміщення) основних засобів (форма № 03-10), затвердженного Наказом Міністерства статистики України № 352 є типовою формою, що застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів, для обліку вводу їх в експлуатацію, за вийнятком тих випадків, коли введення об'єктів в дію повинно оформлятися у відповідності з існуючим законодавством в особливому порядку.
Порядок видачі, відмови у видачі реєстрацій внесення змін до акта готовності об'єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначено ст. 39 Закону України від №17.02.2011 року № 3038 «Про регулювання містобудівної діяльності» яким встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи викладене вище, видача документів про прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства належить до компетенції органів державного архітектурно-будтельного контролю.
Згідно з інформацією, наданої на запит ДПС Державною службою України з питань праці листом від 21.06.2019 № 5155/3/5.3-ДР-19, відповідно до статті 21 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694 «Про охорону праці» роботодавець повинен одержати дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі — дозвіл).
Процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання дозволів визначає Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1107 (далі — Порядок).
Пунктом 6 Порядку визначено, що дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається роботодавцеві — на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2 до Порядку, та/або на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3 до Порядку.
Якщо роботодавець на паливороздавальному пункті експлуатує паливороздавальну колонку, резервуари та/або ємності і електрообладнання вибухозахищеного виконання, та при цьому виконує роботи підвищеної небезпеки, наприклад технічне обслуговування зазначеного обладнання та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах, то йому необхідно одержати дозволи, відповідно до вимог пункту 7 додатка 3 до Порядку та пунктів 2 і 6 додатка 2 до Порядку.
Отже, виконувати роботи підвищеної небезпеки, експлуатувати (застосовувати) машини, механізми, устаткування підвищенної небезпеки суб'єкт господарювання може лише за наявності відповідних дозволів.
Дія надання більш повної та грунтовної відповіді Товариство має право повторно звернутися до контролюючого органу та надати до розгляду більш детальну інформацію по суті.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |