Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.12.2019 р. № 1838/Д/99-00-04-07-03-14/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.

Відповідно до частини першої статті 42 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат» (далі — Закон № 3425) нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів

За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених законодавством (частина перша ст. 19 Закону № 3425).

Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою (ст. 31 Закону № 3425).

Відповідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» (далі — Декрет) платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Державне мито справляється, зокрема, за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, а також за видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів (п. З ст. 2 Декрету).

Ставки державного мита визначені ст. З Декрету.

Порядок обчислення суми державного мита регулюється Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 липня 2012 року № 811 (далі — Інструкція № 811).

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції № 811 державне мито справляється за ставками у розмірах (частинах) неоподатковуваних(ого) мінімумів(у) доходів громадян та в процентному відношенні до відповідної суми документа (вартості відчужуваного майна тощо).

Так, за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, а також інших об'єктів нерухомого майна, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження, ставка державного мита складає 1 відс. суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Державне мито сплачується до вчинення дій, за які воно справляється, а у відповідних випадках — при видачі документів.

Враховуючи зазначене, за посвідчення договору відчуження житлового будинку, який перебуває у власності громадянина, що здійснює таке відчуження, ставка державного мита складає 1 відс. суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.