Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.12.2019 р. № 1968/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула запит з питань порядку визначення первісної вартості основних засобів та нематеріальних активів, а також строків корисного використання таких активів для цілей застосування положень Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та, керуючись ст. 52 Кодексу, повідомляє.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлено ст. 138 Кодексу.

У податковому обліку амортизації підлягають основні засоби, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Підпунктом 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що амортизація -систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу І цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту.

При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу (п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу).

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту Визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

При цьому Кодекс не встановлює порядок визначення первісної вартості основних засобів та нематеріальних активів.

Така вартість визначається згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Таким чином, питання віднесення у бухгалтерському обліку вартості виготовлення проектно-кошторисної документації, супроводу дозвільних документів та погоджувальних документів в ДАБІ до первісної вартості побудованого об’єкту сонячної електростанції та вартості послуги з виконання Регуляторних заходів (питань) до вартості безстрокової ліцензії, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Строки нарахування амортизації нематеріальних активів у податковому обліку встановлено п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років.

Отже, якщо правовстановлюючим документом строк дії права користування нематеріального активу - безстрокової ліцензії не встановлено, то платник податку має право визначити самостійно такий строк в межах від двох до 10 років (включно).

Для цілей податкової амортизації групи основних засобів та інших необоротних активів, а також мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку, визначені у п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Зокрема, мінімально допустимі строки корисного використання для групи основних засобів «Споруди» (група 3) встановлені терміном 15 років.

Таким чином, підприємство не може застосовувати для цілей визначення податкової амортизації строки корисного використання основних засобів групи З «Споруди» які є меншими 15 років.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.