Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.12.2019 р. № 2026/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо виникненні податкових наслідків з податку на доходи нерезидентів і визначення податкових зобов’язань з ПДВ у разі нарахування і сплати відсотків резидентом (платникої і ПДВ) нерезиденту за товарним кредитом та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюютьс і нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до підпункту 14.1.245 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ товарний кредит - це товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, щэ передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та пі ї процент.

Товарний кредит передбачає передачу права власності на товар і (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або з момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

Згідно з підпунктом 14.1.206 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на кбристь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

Підпунктом 14.1.206 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що до процентів, зокрема, відноситься:

платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;

платіж за придбання товарів у розстрочку;

Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованою ї чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум.

Щодо оподаткування податком на доходи нерезидентів

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом III та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними пунктом 141.4 статті 141 розділу III ПКУ.

Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено підпунктом 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу IIІ ПКУ.
Зокрема, відповідно до абзацу «а» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу III ПКУ для цілей пункту 141.4 статті 141 розділу III ПКУ під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміютьсі, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценты за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Згідно з підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 розділу III ПКУ резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента па території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національний валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4,1 пункту 141.4 статті 141 розділу III ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 пункту 141,4 статті 141 розділу III ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюдже у під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Статтею 3 розділу І ПКУ передбачено, що якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародно о договору.

Таким чином, доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді процентів за товарним кредитом підлягають оподаткуванню відповідно до положень пункту 141.4 статті 141 розділу III ПКУ, якщо не передбачено інший порядок оподаткування таких доходів чинним міжнародний договором з країною резиденцією такого нерезидента.

Щодо оподаткування ПДВ

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з пунктами «а», «б» і «в» статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платника податку з:
постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ, у томіу числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застали позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розідлу V ПКУ;
ввезення товарів на митну територію України.

Пунктом 187.3 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що у разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов'язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору.

Згідно з пунктом 190.1 статті 190 розділу VПКУ базою оподаткування ПДВ для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України (далі - МКУ), з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

При визначенні бази оподаткування ПДВ для товарів, що ввозяться на мита у територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 розділу II ПКУ.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 розділу V ПКУ).

Визначення митної вартості товару здійснюється відповідно до розділу ІІІ МКУ.

Отже, з метою обчислення суми ПДВ базою оподаткування для товару, ввезеного на митну територію України (у тому числі поставленого нерезидентом на умовах товарного кредиту) є договірна (контрактна) вартість такого товару, але не нижче митної вартості такого товару, визначеної відповідно до МКУ, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до вартості товарів. При цьому, сплата резидентом (платником ПДВ) нерезидент у відсотків за товари, надані ним на умовах товарного кредиту, не змінює басу оподаткування ПДВ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Податкова консультація має індивідуальний характер і моле використовуватися виключно платником податків, якому надано таї у консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).