Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.12.2019 р. № 2005/ІПК/22-01-32-02-06

ГУ ДПС у Хмельницькій області відповідно до статті 52 Податкового кодексу України розглянула запит на отримання індивідуальної податкової консультації з питань застосування окремих норм податкового законодавства та повідомляє.

Як зазначено у запиті, ТОВ планує зберігати пальне в пересувних ємностях (цистернах).

Товариство запитує:

1. Які документи разом із заявою на отримання ліцензії на право зберігання пального необхідно подати, для отримання відповідної ліцензї, суб’єкту господарювання за відсутності у нього стаціонарних об’єкті з (цистерн/ємкостей) для зберігання пального, а наявних лише пересувний ємкостей (цистерн)?

2. Чи потрібно отримувати дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування, підвищеної небезпеки для подання його разом із заявою про видачу ліцензії на зберігання пального? У разі якщо такі дозві ї (дозвола) отримувати потрібно просимо зазначити:

- з приводу яких видів робіт підвищеної небезпеки визначених додатком 2 до Порядку потрібно його отримувати для подання разом із заявою про отримання ліцензії на зберігання пального?

- з приводу використання яких машин, механізмів, устаткуванв я підвищеної небезпеки згідно додатку 3 до Порядку потрібно отримувати відповідний дозвіл, необхідний для подання разом із заявою про отримання ліцензії на зберігання палива?

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон № 481).

Згідно з ст. 18 Закону № 481 всі інші закони та нормативно-правозі акти, які стосуються виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованої о виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв г а тютюнових виробів і пального, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ст. 1 Закону місце зберігання пального визначено тк місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Зберігання пального - це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого ід інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічнпх характеристик.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481, зберігання пального можз здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому чисті їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право зберігання пального.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місці зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- тт газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Крім цього, відповідно до ст. 15 Закону № 481 суб’єкт господарюванні має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберіганні пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальниі і чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Інших виключень щодо отримання суб’єктами господарюванні ліцензій на право зберігання пального норми Закону № 481 не містять.

Тобто у разі здійснення суб’єктами господарювання всіх форм власності діяльності із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик на території (місці), де розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємност , що використовуються для зберігання пального на праві власності або користуванні, йому необхідно буде отримувати ліцензію на право зберігання пального, крім випадків, передбачених Законом № 481, коли така ліцензія нз отримується.

Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою та документом, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію додаткова подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством права землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, цільове призначення якої відповідає заявленій діяльності;

акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчени х будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці зберігання пального, необхідних для зберігання пального;

дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початої с експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, щ опідтверджують його право на використання відповідного об'єкта.

Крім цього, згідно ст. 18 Закону № 481 тимчасово, до 1 січня 2022 року, суб'єкти господарювання можуть отримувати ліцензію на право оптове ї торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об'єкта або акта готовності об'єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття з експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об'єктів, необхідних для здійснення відповідне ї діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об'єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року.

Згідно з частиною третьою статті 21 Закону Україно від 14 жовтня 1992 року «Про охорону праці» роботодавець повинен одержати дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та ні експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищене ї небезпеки.

Процедуру видачі або відмови у видачі, переоформленні анулювання дозволів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (далі - Порядок).

Якщо роботодавець на паливороздавальному пункті експлуатує паливороздавальну колонку, резервуари та/або ємності і електрообладнанні вибухозахищеного виконання, та при цьому виконує роботи підвищене ї небезпеки, наприклад технічне обслуговування зазначеного обладнання ті роботи у вибухопожежонебезпечних зонах, то йому необхідно одержаті дозволи, відповідно до вимог пункту 7 додатка 3 до Порядку та пунктів 2 і 5 додатка 2 до Порядку.

Отже, виконувати роботи підвищеної небезпеки, експлуатувати (застосовувати) машини, механізми, устаткування підвищеної небезпек і суб’єкт господарювання може лише за наявності відповідних дозволів.

Враховуючи викладене вище, та той факт, що Товариство в процес і провадження господарської діяльності експлуатує (застосовує) машині, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, то Товариство повинне отримати дозволи на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Відповідно до п.52.2 ст. 52 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.